Майбутній віцеканцлер Німеччини допускає "замороження" "Північного потоку-2"
Глава міністерства економіки та клімату Німеччини, майбутній віцеканцлер Роберт Габек заявив, що поки триває сертифікація російського газопроводу "Північний потік-2", відбудеться й його "політичне обговорення" на тлі ескалації ситуації навколо України. Партія "Зелених", співлідером якої є Роберт Габек, є жорстким критиком російського газопроводу.
"Північний потік-2" наразі не затверджений й перегляд відповідності до європейських та німецьких вимог триває. Про це заявив Габек, інформує Європейська правда.
За його словами, у період, поки триватиме перевірка, уряд Німеччини обов'язково знову політично поговорять про те, як можна поєднати зовнішньополітичну ситуацію в Україні та європейську можливість діяти для деескалації конфлікту.
На даний час Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило процес сертифікації компанії Nord Stream 2 AG як оператора російського газопроводу "Північний потік-2" й введення в експлуатацію проекту може бути відкладено до березня наступного року.
ASPI news інформувало, що керівник найбільшої європейської партії закликав уряд Німеччини відмовитися від Північного потоку-2. Також ми писали, що майбутній канцлер Німеччини назвав присутність військ РФ поблизу кордонів України "дуже серйозною ситуацією".
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».