Месенджер WhatsApp припиняє підтримувати додатки для ряду версій iOS і Android
WhatsApp перестане працювати на мільйонах смартфонів по всьому світу в 2020 році, оскільки припиняє підтримку для старих операційних систем iOS і Android телефонів і всіх мобільних пристроїв Windows.
Про це поінформувало британське видання Daily Mail.
Повідомляється, що популярний додаток для миттєвого обміну повідомленнями WhatsApp перестане працювати на мільйонах телефонів в найближчі пару місяців, оскільки компанія припиняє підтримку деяких старих мобільних платформ.
ВАЖЛИВО: з 1 лютого 2020 року будь-яка модель iPhone під управлінням iOS 8 чи старше більше не буде підтримуватися, а також будь-який пристрій Android під управлінням версії 2.3.7 або старше.
Користувачі цих операційних систем вже не можуть створювати нові облікові записи WhatsApp або повторно перевіряти існуючі облікові записи.
Крім того, WhatsApp відкликає підтримку для всіх телефонів Windows з 31 грудня 2019 року - того ж місяця, що Microsoft припиняє підтримку своєї ОС Windows 10 Mobile.
У заяві компанії, якій належить месенджер WhatsApp сказано: "Оскільки ми більше не займаємося розробками для цих операційних систем, деякі функції можуть перестати працювати в будь-який час".
Служба messenger, що належить Facebook, буде продовжувати надавати підтримку пристроїв під управлінням Android 4.0.3 і вище, а також iPhone під управлінням iOS 9 і вище.
"На iOS 8 ви більше не можете створювати нові облікові записи або змінювати існуючі облікові записи", - йдеться в повідомленні компанії в блозі.
"Якщо WhatsApp в даний час активний на вашому пристрої iOS 8, ви зможете використовувати його до 1 лютого 2020 року", - повідомляється в компанії месенджера.
Деякі телефони, що працюють під управлінням Linux KaiOS 2.5.1 і старше, включаючи JioPhone і JioPhone 2, будуть підтримуватися як і раніше.
WhatsApp поступово згортає підтримку різних платформ для смартфонів, які "не пропонують ті можливості, які нам потрібні для розширення працездатності додатку в майбутньому".
У WhatsApp заявили: "Це було важке рішення для нас, але правильне, оскільки це дозволить надати людям кращі способи підтримки контактів з друзями, родиною та близькими за допомогою WhatsApp".
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.