МВФ: Економіка Китаю починає відновлюватись після "коронавірусного шоку"
Економіка Китаю починає демонструвати деякі ознаки нормалізації після повномасштабного шоку, викликаного пандемією коронавірусу, але зберігаються серйозні ризики.
Про це повідомляє агентство Reuters.
Згідно з інформацією агентства, представники Міжнародного валютного фонду (МВФ) в блозі про економічний вплив пандемії повідомили, більшість великих китайських фірм знову відкрились, і багато місцевих працівників повернулись до роботи. Але число тих, хто заразився коронавірусом знову може зрости через відновлення національних та міжнародних поїздок.
Аналітики вважають, що спалахи в інших країнах і коливання фінансового ринку можуть змусити споживачів і фірми побоюватися китайських товарів, як тільки економіка запрацює знову.
"Коронавірус, який заразив 250 тисяч осіб і вбив вже понад 10 тисяч осіб, завдав величезної шкоди світовій економіці. У Китаї сповільнення у першому кварталі буде значним, залишаючи глибокий слід на весь рік", - зазначають в МВФ.
При цьому наголошується, що правильна політика Китаю мала значення в боротьбі з хворобою і пом'якшила її вплив на економіку, хоч і з жорсткими економічними компромісами. У МВФ додають, що китайські політики повинні бути готові продовжувати підтримувати зростання і фінансову стабільність, якщо це необхідно, і координувати дії на міжнародному рівні. Політичні джерела агентства в Китаї вказали, що країна виділить 2,8 трильйона юанів (395 мільярдів доларів) у вигляді облігацій місцевих органів влади, для пожвавлення економіки.
Нагадаємо у Китаї вже кілька днів медики не реєструють нові випадки зараження коронавірусною інфекцією COVID-19.
Також повідомлялось що Китай направив в Україну 10 мільйонів високоточних тестів на коронавірус.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.