Напруга між США та Іраном: ультиматум Трампа та відповідь Тегерана – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що президент США Дональд Трамп надіслав листа верховному лідеру Ірану, вимагаючи або погодитися на нову ядерну угоду, або зіткнутися з військовою відповіддю.
Трамп заявив, що Іран має припинити свою ядерну програму, а також негайно припинити підтримку хуситів у Ємені. В іншому разі, США «будуть діяти жорстко».
Радник Білого дому з нацбезпеки Майкл Волтц підкреслив, що всі варіанти залишаються на столі. За його словами, Іран повинен відмовитися від ракетної програми, збагачення урану та припинити спроби створення ядерної зброї.
Тегеран відповів, що не піддасться тиску. «Якщо нас погрожують, Іран дасть відповідь жорстко та рішуче», — заявив командувач Корпусу вартових Ісламської революції генерал Хосейн Саламі.
Європейські країни, які залишаються в рамках ядерної угоди 2015 року, також стурбовані ситуацією. Трамп свого часу вийшов з цієї угоди, назвавши її «поганою», та обіцяв домовитися на нових умовах.
Американські чиновники підкреслюють, що Іран має довести мирний характер своєї ядерної програми та припинити її розширення. Водночас адміністрація Трампа попередила, що розглядає лише два сценарії розвитку подій: або угода, або військова операція.
#сша #іран #трамп #міжнароднаполітика #ядернаугода #напруга #світовіновини #алірезазаде
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.