Напруга між США та Іраном: ультиматум Трампа та відповідь Тегерана – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде зазначив, що президент США Дональд Трамп надіслав листа верховному лідеру Ірану, вимагаючи або погодитися на нову ядерну угоду, або зіткнутися з військовою відповіддю.
Трамп заявив, що Іран має припинити свою ядерну програму, а також негайно припинити підтримку хуситів у Ємені. В іншому разі, США «будуть діяти жорстко».
Радник Білого дому з нацбезпеки Майкл Волтц підкреслив, що всі варіанти залишаються на столі. За його словами, Іран повинен відмовитися від ракетної програми, збагачення урану та припинити спроби створення ядерної зброї.
Тегеран відповів, що не піддасться тиску. «Якщо нас погрожують, Іран дасть відповідь жорстко та рішуче», — заявив командувач Корпусу вартових Ісламської революції генерал Хосейн Саламі.
Європейські країни, які залишаються в рамках ядерної угоди 2015 року, також стурбовані ситуацією. Трамп свого часу вийшов з цієї угоди, назвавши її «поганою», та обіцяв домовитися на нових умовах.
Американські чиновники підкреслюють, що Іран має довести мирний характер своєї ядерної програми та припинити її розширення. Водночас адміністрація Трампа попередила, що розглядає лише два сценарії розвитку подій: або угода, або військова операція.
#сша #іран #трамп #міжнароднаполітика #ядернаугода #напруга #світовіновини #алірезазаде
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.