НАТО ухвалила жорсткі резолюції щодо Росії
Одна резолюція називається “Оновлення реакції на російські гібридні атаки”, а інша - “Посилення стримування НАТО на сході”.
Автор першої резолюції, британський депутат Лорд Джоплінг критикує Росію за втручання у демократичні процеси інших держав, агресію проти України, використання отруйних хімічних речовин, порушення міжнародного права та інші безвідповідальні дії й дає державам-членам НАТО низку рекомендацій, серед яких - суттєве розширення санкцій проти РФ.
У другій резолюції звертається увага на все більш дестабілізуючу поведінку Росії на світовій арені та пропонується членам ПА НАТО збільшити інвестиції у розробку сучасного озброєння, спроможного стримувати амбіції Москви.
Окрім того, делегати із 29 держав ухвалили й резолюцію “Енергетична безпека: стратегічний виклик для Альянсу”.
Її автор, член Литовського сейму Аусрін Армонайте нагадує про тривалу історію енергетичного шантажу Росією й закликає держави-члени НАТО працювати над диверсифікацією джерел постачання енергетичних ресурсів.
У резолюції також окремо наголошується на необхідності уникнення енергетичної ізоляції України, у зв'язку із намаганням Росії збудувати трубопровід в обхід країни.
Як повідомляв Укрінформ, Парламентська асамблея НАТО проходила минулого та цього тижня у канадському Галіфаксі. Членам української делегації вдалося успішно провести кілька важливих правок до підсумкових документів.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».