НАТО ухвалила жорсткі резолюції щодо Росії
Одна резолюція називається “Оновлення реакції на російські гібридні атаки”, а інша - “Посилення стримування НАТО на сході”.
Автор першої резолюції, британський депутат Лорд Джоплінг критикує Росію за втручання у демократичні процеси інших держав, агресію проти України, використання отруйних хімічних речовин, порушення міжнародного права та інші безвідповідальні дії й дає державам-членам НАТО низку рекомендацій, серед яких - суттєве розширення санкцій проти РФ.
У другій резолюції звертається увага на все більш дестабілізуючу поведінку Росії на світовій арені та пропонується членам ПА НАТО збільшити інвестиції у розробку сучасного озброєння, спроможного стримувати амбіції Москви.
Окрім того, делегати із 29 держав ухвалили й резолюцію “Енергетична безпека: стратегічний виклик для Альянсу”.
Її автор, член Литовського сейму Аусрін Армонайте нагадує про тривалу історію енергетичного шантажу Росією й закликає держави-члени НАТО працювати над диверсифікацією джерел постачання енергетичних ресурсів.
У резолюції також окремо наголошується на необхідності уникнення енергетичної ізоляції України, у зв'язку із намаганням Росії збудувати трубопровід в обхід країни.
Як повідомляв Укрінформ, Парламентська асамблея НАТО проходила минулого та цього тижня у канадському Галіфаксі. Членам української делегації вдалося успішно провести кілька важливих правок до підсумкових документів.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.
Пентагон оприлюднив дані про витрати США на Близькому Сході, зокрема у контексті війни в Ірані. Американське оборонне відомство повідомило, що суми, спрямовані на військові операції та підтримку союзників у регіоні, сягають десятків мільярдів доларів.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков виправдав відсутність важкої військової техніки на параді 9 травня у Москві, заявивши, що це було «свідомим рішенням» і не свідчить про проблеми армії.
Президент США Дональд Трамп назвав «дуже хорошою» свою розмову з Володимиром Путіним і повідомив, що запропонував Кремлю «коротке припинення вогню».
Дональд Трамп провів півторагодинну телефонну розмову з Володимиром Путіним, після якої Кремль заявив про готовність оголосити «перемир’я» 9 травня. Російська сторона подала це як політичний жест, а Трамп назвав укладення договору про завершення війни «близьким».
Президент США Дональд Трамп виступив із заявою щодо Володимира Путіна та можливості мирної угоди, назвавши їхню розмову «дуже хорошою» і підкресливши, що вирішення війни проти України може настати «відносно швидко». Він повідомив, що запропонував Кремлю коротке припинення вогню, яке, на його думку, може бути реалізоване.
Дональд Трамп відповів на заяви іранського президента Масуда Мертса, який звинуватив США у приниженні та втраті впливу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що впевнений у своїх відносинах із президентом США Дональдом Трампом, попри його критичні висловлювання. Він наголосив, що між ними триває конструктивний діалог, а особисті стосунки залишаються добрими.
Дональд Трамп різко розкритикував канцлера Німеччини Олафа Мерца, назвавши його «абсолютно неефективним» та порадивши зосередитися на Україні. Американський президент заявив, що саме підтримка Києва має бути пріоритетом для Берліна, а не внутрішні політичні маневри.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що справжньою метою телефонної розмови між Володимиром Путіним та Дональдом Трампом було не досягнення миру, а просування російських інтересів.
Журналіст пояснив, що справжньою метою телефонного дзвінка Володимира Путіна до президента США Дональда Трампа було не досягнення миру, а демонстрація власних планів та спроба вплинути на позицію Вашингтона.