НАТО ухвалила жорсткі резолюції щодо Росії
Одна резолюція називається “Оновлення реакції на російські гібридні атаки”, а інша - “Посилення стримування НАТО на сході”.
Автор першої резолюції, британський депутат Лорд Джоплінг критикує Росію за втручання у демократичні процеси інших держав, агресію проти України, використання отруйних хімічних речовин, порушення міжнародного права та інші безвідповідальні дії й дає державам-членам НАТО низку рекомендацій, серед яких - суттєве розширення санкцій проти РФ.
У другій резолюції звертається увага на все більш дестабілізуючу поведінку Росії на світовій арені та пропонується членам ПА НАТО збільшити інвестиції у розробку сучасного озброєння, спроможного стримувати амбіції Москви.
Окрім того, делегати із 29 держав ухвалили й резолюцію “Енергетична безпека: стратегічний виклик для Альянсу”.
Її автор, член Литовського сейму Аусрін Армонайте нагадує про тривалу історію енергетичного шантажу Росією й закликає держави-члени НАТО працювати над диверсифікацією джерел постачання енергетичних ресурсів.
У резолюції також окремо наголошується на необхідності уникнення енергетичної ізоляції України, у зв'язку із намаганням Росії збудувати трубопровід в обхід країни.
Як повідомляв Укрінформ, Парламентська асамблея НАТО проходила минулого та цього тижня у канадському Галіфаксі. Членам української делегації вдалося успішно провести кілька важливих правок до підсумкових документів.
У Кремлі заявили, що більше не вірять у готовність Заходу до конструктивних переговорів щодо припинення війни проти України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
У Кремлі заявили, що більше не вірять у готовність Заходу до конструктивних переговорів щодо припинення війни проти України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.