Палата представників Конгресу США змінила графік засідань внаслідок атаки Ірану на Ізраїль — віце-президент іранської опозиції Алі Резазаде
Віце-президент іранської опозиції в Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде зазначив, що зважаючи на напад Ірану на Ізраїль графіки засідань Конгресу США буде змінено. Резазаде вказує, що лідер республіканців Стів Скаліс опублікував офіційну заяву про зміни у законодавчому графіку на наступній неділі.
«У світлі невиправданого нападу Ірану на Ізраїль, Палата представників наступного тижня відмовиться від раніше оголошеного законодавчого графіка і замість цього розгляне закон, який підтримує нашого союзника - Ізраїль, і притягує до відповідальності Іран та його терористичних довірених осіб. Палата представників рішуче підтримує Ізраїль, і цей непровокований напад має мати наслідки. Більш детальну інформацію про законодавчі питання, які будуть розглянуті, буде надано пізніше», - вказує у заяві Стів Скаліс.
Лідер іранської опозиції Алі Реза Резазаде зазначає, що такий розвиток подій може мати два варіанти наслідків, як позитивні, так і негативні. Наразі Резазаде проводить перемовини з представниками Конгресу, задля того, аби Пакет допомоги Україні схвалили разом з допомогою для Ізраїлю, аби пришвидшити перемогу над російським звірством. Проте, в Палаті розглядають ще один варіант розвитку подій — надання негайної допомоги Ізраїлю та відстрочення питання, щодо надання Пакету допомоги для України.


#ізраїль #іран #сша #напад #пакетдопомоги
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.