Переговори США та Ірану дадуть шанс уникнути війни або паузу перед новою ескалацією – Резазаде
Сполучені Штати та Іран готуються до прямих переговорів у столиці Оману Маскаті, які можуть стати першим очним дипломатичним контактом між сторонами після минулорічного військового зіткнення. Зустріч відбувається на тлі зростання напруги в регіоні та активних зусиль близькосхідних держав запобігти новій великій війні.
Адміністрація Дональда Трампа останні місяці відкрито погрожує Ірану силовим сценарієм. У Перській затоці вже зосереджено значні військово-морські сили США, тоді як Тегеран заявляє про готовність завдати ударів у відповідь по американських базах та Ізраїлю. Формальною причиною загострення стали масові протести в Ірані та жорстке придушення опозиції, після чого Трамп висунув Тегерану три ключові вимоги: повна відмова від ядерної програми, скорочення ракетного арсеналу та припинення підтримки регіональних проксі-груп.
Втім, за інформацією дипломатичних джерел, країни регіону наполягають на більш вузькому форматі переговорів — із фокусом виключно на ядерному питанні. Зокрема, розглядається компромісний варіант обмеження збагачення урану Іраном до рівня близько 3%, що формально дозволило б Тегерану «зберегти обличчя», але фактично заблокувало б шлях до створення ядерної зброї.
Міжнародний експерт і перший віцепрезидент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вважає, що переговори в Омані — це радше спроба виграти час, ніж реальний прорив.
«США і Іран перебувають у стані стратегічного взаємного шантажу. Вашингтон демонструє військову силу, Тегеран — готовність до ескалації. Але жодна зі сторін насправді не зацікавлена в повномасштабній війні, яка дестабілізує весь Близький Схід», — зазначає Резазаде.
За його словами, найбільш реалістичний сценарій — тимчасова домовленість саме щодо ядерної програми.
«Іран може погодитися на довгострокове замороження ядерних розробок в обмін на часткове зняття санкцій. Це мінімальний компроміс, який дозволяє обом сторонам оголосити про дипломатичний успіх», — пояснює експерт.
Водночас він наголошує, що питання балістичних ракет і підтримки іранських проксі-сил практично не мають шансів на вирішення.
«Для режиму в Тегерані ракети — це питання виживання, особливо з огляду на загрозу з боку Ізраїлю. А регіональні угруповання — ключовий інструмент впливу Ірану. Тут жодних реальних поступок не буде», — підкреслює Резазаде.
На його думку, навіть у разі підписання спільної заяви про продовження діалогу й відмову від військових дій, йтиметься лише про відтермінування конфлікту.
«Ці переговори можуть дати паузу, але не стратегічне рішення. Протиріччя між США та Іраном мають системний характер, і вони не зникнуть без глибокої трансформації самого іранського режиму», — резюмує експерт.

#алірезазаде #резазаде #іран #сша #переговори #оман #ядернапрограма #близькийсхід #міжнароднапека #геополітика
Президент Фінляндії Александр Стубб скептично оцінює сценарій прямого нападу Росії на країни НАТО, попри попередження про можливу агресію Москви найближчими роками.
Голова ЦРУ Джон Реткліфф під час секретного візиту до Москви намагався з'ясувати, чи готова російська сторона повернутися до переговорів щодо завершення війни проти України, а також запропонував провести зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви міг передати російській стороні попередження щодо подальшої ескалації проти України та країн НАТО.
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін підтвердив, що 25 серпня зустрічався в Москві з директором ЦРУ Джоном Реткліффом. Російський розвідник назвав такі контакти звичайною робочою практикою спецслужб і повідомив, що сторони обговорили низку питань, однак конкретного змісту переговорів не розкрив.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його не турбує можливість нападу Росії на країни НАТО. Американський лідер вкотре висловив свою оцінку російської загрози для Північноатлантичного альянсу, фактично давши зрозуміти, що не вважає такий сценарій безпосередньою проблемою для Сполучених Штатів.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час поїздки до Москви намагався донести російському керівництву іншу оцінку перебігу війни проти України — із наголосом на реальному становищі на фронті та невтішних перспективах Росії.
Росія може спробувати розширити гібридну війну за межі України та посилити тиск на європейські країни, якщо Кремль не зможе досягти бажаного результату на полі бою. Видання Foreign Policy звертає увагу на серію диверсій у Європі та вважає, що Володимир Путін може скористатися вразливістю й роз'єднаністю Заходу для подальшої ескалації.
Президент США Дональд Трамп заявив, що поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви була «майже рутинною», однак не виключив, що вона може дати певний результат. Американський лідер також наголосив, що його адміністрація продовжує активно працювати над припиненням війни в Україні.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
Президент Фінляндії Александр Стубб скептично оцінює сценарій прямого нападу Росії на країни НАТО, попри попередження про можливу агресію Москви найближчими роками.
Голова ЦРУ Джон Реткліфф під час секретного візиту до Москви намагався з'ясувати, чи готова російська сторона повернутися до переговорів щодо завершення війни проти України, а також запропонував провести зустріч Дональда Трампа, Володимира Путіна та Володимира Зеленського.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви міг передати російській стороні попередження щодо подальшої ескалації проти України та країн НАТО.
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін підтвердив, що 25 серпня зустрічався в Москві з директором ЦРУ Джоном Реткліффом. Російський розвідник назвав такі контакти звичайною робочою практикою спецслужб і повідомив, що сторони обговорили низку питань, однак конкретного змісту переговорів не розкрив.