Політики Євросоюзу готуються до повернення Трампа – The Washington Post
В Європі є сумніви щодо ставлення Трампа до України. Він заявляв, що хоче допомогти українцям "бо йому шкода цих людей".
В Європі очікують перегляду трансатлантичних відносин незалежно від результату виборів президента США. Але головні побоювання пов'язані з потенційним поверненням до Білого дому Дональда Трампа. Про це повідомило видання The Washington Post з посиланням на 15 політиків, дипломатів та експертів з п'яти європейських країн.
За словами співрозмовників видання, "точиться дискусія щодо дій, що захищають від Трампа", зокрема від можливих торгових воєн та змін у сфері безпеки. Один із заходів зводиться до спроб європейських політиків швидше затвердити постачання подальшої військової допомоги Києву.
Разом з тим, Європа нині може бути гірше підготовлена до повернення Трампа, ніж була під час його першого президентського терміну. Президент Франції Емманюель Макрон політично ослаблений, втративши більшість у парламенті, канцлер ФРН Олаф Шольц занурений у коаліційні суперечки та протистоїть посиленню вкрай правих, а рейтинги прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера досягли рекордного низького рівня після 3,5 місяців при владі. "Що станеться, якщо на другий термін буде обрано президента, який оголошує НАТО тим, хто віджив своє і не бажає більше виконувати зобов'язання в галузі безпеки?" - цитують у матеріалі лідера німецької консервативної опозиції Фрідріха Мерца. За його словами, у цьому випадку європейці виявляться "наодинці з собою".
В Європі також є сумніви щодо ставлення Трампа до України. Він заявляв, що хоче допомогти українцям "бо йому шкода цих людей". Однак він також звинувачував президента України Володимира Зеленського на початку війни та відмовлявся говорити про підтримку перемоги Києва.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.