Польща змінює міграційну політику: що важливо знати українцям
Міністерство внутрішніх справ Польщі запропонувало змінити міграційну політику країни для вирішення проблем на ринку праці.
Про це повідомляє "Польське радіо".
Як повідомляється, в новому документі щодо міграційної політики МВС Польщі пропонує зосередитися на проблемах польського ринку праці, оскільки "у майбутньому країні знадобиться значне збільшення пропозиції робочої сили".
Зазначається, що основною метою нової міграційної політики є відповідь на потреби економічної політики під час пошуку закордонних працівників з відповідними компетенціями для наповнення людського ресурсу на ринку праці. Також в документі пропонується посилити деякі механізми для збільшення державної безпеки, зокрема, у протидії та боротьбі з незаконною міграцією.
Новий документ щодо міграційної політики повинен затвердити уряд Польщі. Планується, що він оновлюватиметься кожні 3 роки.
Нагадаємо, з 1 липня вартість виготовлення закордонного паспорта для українців зросте.
Про це в понеділок поінформувала прес-служба ДМС.
Повідомляється, що з 1 липня 2019 року набирає чинності постанова уряду, згідно з якою прийнято нові суми вартості адміністративних послуг у сфері міграції.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Представник США в Раді Безпеки ООН Ден Негреа заявив, що Росія має усвідомити неможливість досягнення своїх цілей у війні проти України та повернутися до переговорів. За словами американського дипломата, затягування бойових дій лише погіршує становище Москви, тоді як Україна продовжує зміцнювати свої оборонні можливості.
Юрій Ушаков, помічник президента Росії, фактично поховав надії на виконання непублічних домовленостей, досягнутих між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом під час їхньої зустрічі на Алясці.
Лід: Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер оголосив про відставку з посади глави уряду та лідера Лейбористської партії на тлі зростання внутрішньопартійного тиску й падіння політичної підтримки.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.