Посол РФ в Мінську вважає затримання 33 бойовиків ПВК Вагнера провокацією недругів
Посол РФ в Білорусі Дмитро Мезєнцев заявив, що затримання під Мінськом 33 росіян було провокацією, організованою з третьої країни недругами Росії та Білорусі. Метою провокації, на його думку, став намір погіршити відносини Москви та Мінська напередодні президентських виборів.
Посол Росії в Білорусі Дмитро Мезєнцев заявив, що затримання 33 бойовиків ПВК "Вагнер" є провокацією третьої країни. Про це повідомляють російські ЗМІ в суботу, 8 серпня.
Дипломат зазначив, що "в обставинах, що склалися білоруські правоохоронці" прямолінійно "і жорстко відреагували на знаходження цієї групи на території республіки, не маючи всієї повноти інформації, і, на жаль, без взаємодії з російськими колегами".
"Переконаний, що почалася процесуальна перевірка Слідчого комітету Росії підтвердить замовний характер масштабної афери, в яку були втягнуті російські громадяни. За задумом організаторів -" з-за кордону "- акція була покликана завдати шкоди багатогранній співпраці, особливим відносинам наших країн", - підкреслив Мезєнцев.
Справедливим і обґрунтованим виходом з даної ситуації дипломат вважає "швидке звільнення росіян і надання їм можливості повернутися додому".
"Російська сторона не дозволить собі кроків, які можуть сприяти порушенню громадського порядку і законності, зростання напруженості в братській Білорусі, особливо в передвиборчий період", - сказав посол.
Мезєнцев також повідомив, що російські дипломати 6-7 серпня зустрілися з затриманими росіянами, які як і раніше не розуміють причин затримання і пред'явлених їм звинувачень в підготовці масових заворушень. Російський консул Роман Попов зазначив, що затримані не скаржаться на проведення слідчих дій, а режим утримання громадян РФ змінився в кращу сторону.
Нагадаємо, 29 липня, під Мінськом було затримано 33 найманця, які числяться в складі російської ПВК "Вагнер". Також ASPI news повідомляло, що президент України Володимир Зеленський провів телефонний діалог з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Президенти обговорили, в тому числі, передачу Україні затриманих в Білорусі терористів, які воювали на Донбасі.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.