Посол РФ в Мінську вважає затримання 33 бойовиків ПВК Вагнера провокацією недругів
Посол РФ в Білорусі Дмитро Мезєнцев заявив, що затримання під Мінськом 33 росіян було провокацією, організованою з третьої країни недругами Росії та Білорусі. Метою провокації, на його думку, став намір погіршити відносини Москви та Мінська напередодні президентських виборів.
Посол Росії в Білорусі Дмитро Мезєнцев заявив, що затримання 33 бойовиків ПВК "Вагнер" є провокацією третьої країни. Про це повідомляють російські ЗМІ в суботу, 8 серпня.
Дипломат зазначив, що "в обставинах, що склалися білоруські правоохоронці" прямолінійно "і жорстко відреагували на знаходження цієї групи на території республіки, не маючи всієї повноти інформації, і, на жаль, без взаємодії з російськими колегами".
"Переконаний, що почалася процесуальна перевірка Слідчого комітету Росії підтвердить замовний характер масштабної афери, в яку були втягнуті російські громадяни. За задумом організаторів -" з-за кордону "- акція була покликана завдати шкоди багатогранній співпраці, особливим відносинам наших країн", - підкреслив Мезєнцев.
Справедливим і обґрунтованим виходом з даної ситуації дипломат вважає "швидке звільнення росіян і надання їм можливості повернутися додому".
"Російська сторона не дозволить собі кроків, які можуть сприяти порушенню громадського порядку і законності, зростання напруженості в братській Білорусі, особливо в передвиборчий період", - сказав посол.
Мезєнцев також повідомив, що російські дипломати 6-7 серпня зустрілися з затриманими росіянами, які як і раніше не розуміють причин затримання і пред'явлених їм звинувачень в підготовці масових заворушень. Російський консул Роман Попов зазначив, що затримані не скаржаться на проведення слідчих дій, а режим утримання громадян РФ змінився в кращу сторону.
Нагадаємо, 29 липня, під Мінськом було затримано 33 найманця, які числяться в складі російської ПВК "Вагнер". Також ASPI news повідомляло, що президент України Володимир Зеленський провів телефонний діалог з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Президенти обговорили, в тому числі, передачу Україні затриманих в Білорусі терористів, які воювали на Донбасі.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.