Посол РФ в Мінську вважає затримання 33 бойовиків ПВК Вагнера провокацією недругів
Посол РФ в Білорусі Дмитро Мезєнцев заявив, що затримання під Мінськом 33 росіян було провокацією, організованою з третьої країни недругами Росії та Білорусі. Метою провокації, на його думку, став намір погіршити відносини Москви та Мінська напередодні президентських виборів.
Посол Росії в Білорусі Дмитро Мезєнцев заявив, що затримання 33 бойовиків ПВК "Вагнер" є провокацією третьої країни. Про це повідомляють російські ЗМІ в суботу, 8 серпня.
Дипломат зазначив, що "в обставинах, що склалися білоруські правоохоронці" прямолінійно "і жорстко відреагували на знаходження цієї групи на території республіки, не маючи всієї повноти інформації, і, на жаль, без взаємодії з російськими колегами".
"Переконаний, що почалася процесуальна перевірка Слідчого комітету Росії підтвердить замовний характер масштабної афери, в яку були втягнуті російські громадяни. За задумом організаторів -" з-за кордону "- акція була покликана завдати шкоди багатогранній співпраці, особливим відносинам наших країн", - підкреслив Мезєнцев.
Справедливим і обґрунтованим виходом з даної ситуації дипломат вважає "швидке звільнення росіян і надання їм можливості повернутися додому".
"Російська сторона не дозволить собі кроків, які можуть сприяти порушенню громадського порядку і законності, зростання напруженості в братській Білорусі, особливо в передвиборчий період", - сказав посол.
Мезєнцев також повідомив, що російські дипломати 6-7 серпня зустрілися з затриманими росіянами, які як і раніше не розуміють причин затримання і пред'явлених їм звинувачень в підготовці масових заворушень. Російський консул Роман Попов зазначив, що затримані не скаржаться на проведення слідчих дій, а режим утримання громадян РФ змінився в кращу сторону.
Нагадаємо, 29 липня, під Мінськом було затримано 33 найманця, які числяться в складі російської ПВК "Вагнер". Також ASPI news повідомляло, що президент України Володимир Зеленський провів телефонний діалог з президентом Республіки Білорусь Олександром Лукашенком. Президенти обговорили, в тому числі, передачу Україні затриманих в Білорусі терористів, які воювали на Донбасі.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.