Путін не вірить, що зможе відновити зв'язки з Трампом – The Times
Перед першим терміном президента США Дональда Трампа в Росії вважали своїм союзником через його обіцянку розглянути можливість скасувати економічні санкції проти Москви. Проте надії росіян швидко розвіялися, коли республіканець став першим главою Вашингтона, який відправив зброю в Україну, повідомило The Times.
Зазначається, що від початку свого другого президентського терміну Трамп став ставитися з більшим розумінням до протидії Володимира Путіна членству України в НАТО. Навіть рішення США тимчасово призупинити допомогу іншим країнам на дає Москві надію на швидке зближення з Вашингтоном.
У виданні нагадали, що Путін має намір отримати контроль над чотирма регіонами України та Кримом. Також російський диктатор хоче, щоб наша країна стала "нейтральною" державою і відмовилася від прагнення вступити в НАТО.
Поки на Заході розглядають війну, яку розпочав Путін, як битву за українські землі, прокремлівські політики та російські аналітики впевнені в тому, що конфлікт для очільника РФ полягає передусім у тому, щоб встановити в Україні дружній Кремлю уряд.
Тому Трамп не зможе висунути мирну угоду, яка повністю задовольнить обидві сторони конфлікту, вважає російський політолог Тетяна Станова. "Звичайно, Путін хоче захопити територію, але він вступив у війну не за цим. Він вступив у війну, щоб перетворити Україну на дружню країну. Але це йому не вдасться. І Трамп ніколи не зможе дати Путіну те, про що він просить", - сказала вона журналістам.
Станова підкреслила, що російські чиновники з нетерпінням чекають, як розвиватиметься ситуація. За її словами, у будь-якому разі перед Росією відкриються нові можливості для просування своїх інтересів.
Погрози Трампа застосувати військову силу, щоб узяти під контроль Гренландію і Панамський канал, а також економічний тиск, щоб позбавити Канаду незалежності, вже розглядаються деякими російськими чиновниками і прихильниками війни проти України як виправдання вторгнення Кремля, додали у виданні.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.