Путін та Цзіньпін зробили заяву щодо війни в Україні
Лідер Китаю Сі Цзіньпін та російський президент Володимир Путін провели зустріч у Москві. За її результатами було опубліковано спільну заяву, де Москва і Пекін висловилися за "мирне врегулювання" війни в Україні, а також розкритикували США.
"Сторони підтримують усі зусилля, які сприяють встановленню миру в Україні", - стверджується в заяві. Путін і Сі вважають, що для довгострокового врегулювання війни треба "усунути її першопричини".
Вони також підтвердили намір "нарощувати взаємодію та ущільнювати координацію" проти курсу США, який назвали "подвійним стримуванням" Росії і Китаю. "Сторони рішуче виступають проти насадження третім країнам у різних регіонах світу ворожих підходів до Росії та Китаю, а також проти дискредитації російсько-китайської взаємодії", - мовиться в спільній заяві.
У Кремлі заявили, що більше не вірять у готовність Заходу до конструктивних переговорів щодо припинення війни проти України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
У Кремлі заявили, що більше не вірять у готовність Заходу до конструктивних переговорів щодо припинення війни проти України.
Європейські країни дедалі активніше перебудовують свою оборонну політику, виходячи зі сценарію, за якого у разі прямого конфлікту з Росією вони можуть залишитися без негайної військової підтримки Сполучених Штатів.
Рівень підтримки Володимира Путіна серед громадян Росії опустився до найнижчої позначки за останні вісім років.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.