Путін та Цзіньпін зробили заяву щодо війни в Україні
Лідер Китаю Сі Цзіньпін та російський президент Володимир Путін провели зустріч у Москві. За її результатами було опубліковано спільну заяву, де Москва і Пекін висловилися за "мирне врегулювання" війни в Україні, а також розкритикували США.
"Сторони підтримують усі зусилля, які сприяють встановленню миру в Україні", - стверджується в заяві. Путін і Сі вважають, що для довгострокового врегулювання війни треба "усунути її першопричини".
Вони також підтвердили намір "нарощувати взаємодію та ущільнювати координацію" проти курсу США, який назвали "подвійним стримуванням" Росії і Китаю. "Сторони рішуче виступають проти насадження третім країнам у різних регіонах світу ворожих підходів до Росії та Китаю, а також проти дискредитації російсько-китайської взаємодії", - мовиться в спільній заяві.
Американський держсекретар Джеймс Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Тегеран різко відреагував на дії Вашингтона, заявивши, що перемовини втратили сенс після трьох порушень домовленостей з боку США. Іранські посадовці наголосили, що Америка використовує перемир’я як прикриття для військових маневрів, тоді як офіційний Вашингтон наполягає на дотриманні правил гри.
У Вашингтоні визріває нова буря: Дональд Трамп заявив про намір покарати окремі країни НАТО за їхню позицію щодо Ірану. Йдеться не лише про дипломатичні докори — у Білому домі розглядають можливість передислокації американських військ та закриття баз у Європі, що може докорінно змінити баланс сил на континенті.
Генсек НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом визнав, що претензії США до Альянсу стають дедалі гострішими, але водночас наголосив: Європа вже робить значний внесок у спільну безпеку — від логістики до відкриття баз.
Дональд Трамп опинився в епіцентрі політичного шторму: понад вісімдесят конгресменів-демократів вимагають його усунення через 25-ту поправку, заявляючи, що президент своїми погрозами знищити Іран поставив під загрозу міжнародну стабільність і саму демократію США.
Брюссель підтвердив принцип колективної безпеки, наголосивши, що агресія проти будь-якої держави-члена означатиме агресію проти всього Європейського Союзу.
Венс заявив, що політика Віктора Орбана у контексті війни в Україні заслуговує на увагу, що викликало дискусії серед європейських партнерів та в Києві.
Президент США вкотре заявив про свою прихильність до угорського прем’єра, що викликало неоднозначну реакцію в Європі та Україні.
Американське видання повідомило, що домовленість між Вашингтоном і Тегераном стала результатом складних переговорів із залученням посередників та європейських партнерів.
За інформацією журналістів, саме міжнародні посередники та європейські партнери змогли переконати Тегеран погодитися на тимчасове припинення конфлікту зі Сполученими Штатами.
Американський держсекретар Джеймс Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Тегеран різко відреагував на дії Вашингтона, заявивши, що перемовини втратили сенс після трьох порушень домовленостей з боку США. Іранські посадовці наголосили, що Америка використовує перемир’я як прикриття для військових маневрів, тоді як офіційний Вашингтон наполягає на дотриманні правил гри.
У Вашингтоні визріває нова буря: Дональд Трамп заявив про намір покарати окремі країни НАТО за їхню позицію щодо Ірану. Йдеться не лише про дипломатичні докори — у Білому домі розглядають можливість передислокації американських військ та закриття баз у Європі, що може докорінно змінити баланс сил на континенті.
Генсек НАТО Марк Рютте після зустрічі з Дональдом Трампом визнав, що претензії США до Альянсу стають дедалі гострішими, але водночас наголосив: Європа вже робить значний внесок у спільну безпеку — від логістики до відкриття баз.