Путін все ще "тримає всі карти" – Bloomberg
Геополітична ситуація навколо України стає дедалі похмурішою. Правитель Росії Володимир Путін усе ще "тримає всі карти" у війні, тоді як президент США Дональд Трамп виявляє дедалі більшу байдужість до подій. Про це написав колумніст Bloomberg, політолог Макс Гастінгс.
"Не дивно, якщо у Зеленського будуть проблеми зі сном", - пише автор, наголошуючи на вразливості України перед ризиком втрати американської допомоги.
Минулого тижня Володимир Зеленський висловив готовність до зустрічі з Путіним у Стамбулі, проте російський президент відмовився і надіслав делегацію "кремлівських маріонеток". Трамп, своєю чергою, теж скасував зустріч. Це посилило відчуття невизначеності щодо подальшої підтримки США.
Гастінгс нагадав про давній особистий конфлікт між Трампом і Зеленським, який відмовився допомагати у дискредитації сина свого ексконкурента Хантера Байдена. "Трамп чітко заявив про своє нетерпіння до обох сторін війни, і особливо про брак співчуття до Зеленського", - пише політолог.
Військові ризики зростають, тоді як ресурси скорочуються. Якщо США зупинять постачання, "Україна може продовжувати воювати ще, можливо, чотири місяці, перш ніж у неї закінчаться ключові боєприпаси".
Тим часом Росія, отримуючи дешеві боєприпаси з Північної Кореї, використовує найманців і виграє в темпах мобілізації. Водночас серед українських біженців нема ентузіазму щодо повернення додому. Експерт пише: "Адміністрація США, здається, байдужа до загрози поразки України".
Замість наступальних дій Києву рекомендують зосередитись на обороні. Гастінгс зазначає, що українці чудово справляються з асиметричною війною, але Путін вперто прагне отримати контроль над усією країною, усунути її уряд і встановити маріонеток.
Як пише Гастінгс, єдина перспектива змінити думку Путіна — посилити тиск на нього, як військовий, так і економічний. Понад усе, його потрібно переконати, "що США не покинуть українців".
Втім, політолог поділився невтішним прогнозом у разі, якщо Трамп припинить військову підтримку України: "Україна приречена. Такий крок сигналізуватиме про відмову від цінностей, за які США стоять майже з часів батьків-засновників".
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.