Росія є прямим нащадком нацистів – представник України в ООН Кислиця
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що Росія за прикладом своїх нацистських попередників провадить політику винищення всього народу. Про це він сказав вечері 10 засіданні Ради Безпеки ООН.
«Розмаху звірств, яких нині зазнають українські жінки та діти, не було в регіоні від закінчення Другої світової війни. Як і її нацистські попередники, Росія розпочала політику винищення всього народу; російським солдатам керівництво дозволило вбивати всіх, хто вважає себе українцем», - сказав дипломат.
При цьому, за його словами, Москва всіляко намагається поширювати брехню, аби приховати воєнні злочини. Також з метою приховування вбивства тисяч мирних жителів у Маріуполі російські війська розгортають мобільні крематорії для спалювання тіл. «Знову ж таки, легко простежуються історичні асоціації (з нацистами – прим. ред.)», - зауважив Кислиця.
Він нагадав, що на сьогодні, рятуючись від «російських визволителів», з України виїхало понад 4,3 млн громадян, 6,5 млн людей стали внутрішньо переміщеними особами. Переважна їх більшість – жінки та діти. Постпред зауважив, що окупанти викрали й вивезли з України понад 121 тисячу дітей, переважно з Маріуполя.
Він поінформував Радбез про те, що Офіс Генерального прокурора України у співпраці з органами досудового розслідування та закладами охорони здоров’я запускає спеціальний механізм документування випадків сексуального насильства російських військових щодо українських жінок.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.