Росія може використати ядерну зброю незалежно від дій НАТО - Алі Реза Резазаде
Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде каже, що за останні кілька тижнів західні країни дали зелене світло на використання зброї класу НАТО для ударів по території Росії, на що та відповіла передбачуваними ядерних погрозами.
Поширення ядерної загрози Росії породило дві контрастні відповіді Заходу.
Перша: ядерні загрози Росії не сприймаються серйозно, Росія знає, що використання ядерної зброї спричинить широкомасштабну звичайну атаку НАТО на її сили або ядерний удар у відповідь.
Друга: Росія може використати ядерну зброю, якщо НАТО надаватиме Україні вчасну допомогу. Занепокоєння щодо "ризиків ескалації" затримують доставку військової допомоги (літаків, танків, боєприпасів і т.п.) до України та перешкоджають здатності України завдавати удару по російській військовій інфраструктурі.
«Ці обидва аргументи помилкові, адже через десятиліття взаємодії з російськими зацікавленими сторонами та експертами з ядерної стратегії зрозуміло, що існують реалістичні сценарії, в яких Росія могла б використовувати тактичну ядерну зброю в Україні або набагато менш імовірно, проти країни НАТО. І - що найважливіше - рішення Росії буде незалежним від поведінки Заходу», - каже Алі Реза Резазаде.
#росія #сша #ядерназброя #алірезазаде
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.