Сінгапур посилює боротьбу з коронавірусом з Китаю
Прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сян Лун заявив, що коронавірус з китайського міста Ухань не так смертоносний, як атипова пневмонія, додавши, що його країна добре підготовлена до боротьби з ним.
Про це повідомляє news.com.au.
Школи в Сінгапурі попросили батьків оголосити про плани закордонних поїздок під час канікул, оскільки влада почала перевіряти туристів на контрольно-пропускних пунктах в повітрі, на суші та на морі, в рамках боротьби з поширенням смертельного коронавірусу з Китаю, який нагадав про пандемію атипової пневмонії у 2003 році.
Вчора в Сінгапурі підтвердили перший випадок захворювання коронавірусів, турист з китайського міста Ухань був ізольований для недопущення розповсюдження хвороби. У п'ятницю були підтверджено ще два випадки захворювання.
В Міністерстві охорони здоров'я Сінгапуру заявили, що очікується збільшення кількості випадків захворювання, оскільки, зберігається велика чисельність приїжджають з Китаю.
Проте, нинішній спалах не виглядає настільки ж смертельно небезпечною, як атипова пневмонія 2003 року, заявив прем'єр-міністр Лі Сянь Лун у своєму щорічному новорічному повідомленні. Тоді в Сінгапурі від пандемії загинули 33 людини.
"Ми добре підготовлені, тому що ми готувалися до такої ситуації з того часу, як мали справу з атиповою пневмонією", - додав Лі Сян Лун.
Нагадаємо, число загиблих в Китаї від нового коронавіруса зросла до 26 осіб, 830 інфіковані.
Також повідомлялося, що епідемія в Китаї змусила China Post перейти до екстрених заходів, пов'язаними з доставкою товарів в інші країни.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.