Спікер Джонсон не признав програшу Трампа на виборах 2020 року – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що спікер Палати представників Майк Джонсон не признає результати виборів у 2020 році, в тому числі і поразку Дональда Трампа. Саме таку думку висловив Джонсон в своєму інтервʼю ABS News, після чого сказав, що це питання було «замовною грою ЗМІ».
«Це гра, в яку завжди грають основні ЗМІ з основними республіканцями. Це гра, яку я вже зрозумів», - промовив Джонсон.
Під час інтерв'ю в Джонсон звинуватив інтервʼюера в спробі змусити його «судитися з речами, які сталися чотири роки тому, коли ми говоримо про майбутнє».
«Ми не маємо говорити про те, що сталося в 2020 році, ми маємо думати про майбутнє, я не збираюся цим займатися та обговорювати, вважаю ці питання грою ЗМІ», - Майк Джонсон
Відразу після виборів 2020 року Джонсон очолив зусилля Конгресу, щоб скасувати президентські результати в чотирьох штатах, зібравши 125 республіканців Палати представників, щоб приєднатися до нього у підписанні короткого звіту Верховного суду, стверджуючи, що результати були шахрайськими, оскільки державні виборчі чиновники змінили процедури голосування - без попереднього схвалення законодавства - для вирішення проблем голосування під час пандемії коронавірусу, проте ці зусилля зазнали невдачі.
#майкджонсон #спікер #алірезазаде #вибори #сша
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.