США приготувалися до вечірньої атаки Ірану, але був даний наказ про скасування, -ЗМІ
Глава білого дому Дональд Трамп в п'ятницю, 21червня, схвалив проведення бойових дій щодо Ірану.
Про це повідомляє New York Times з посиланням на інсайдера.
Як зазначено в публікації, така реакція Вашингтона була спровокована знищенням іранськими силами американського безпілотника вартістю 130 мільйонів доларів.
Як пише видання, удар був скасований в останній момент.
У хронології подій, що ведуть до серйозного збройного конфлікту між США і Іраном зазначено, що Трамп дав "добро" на знищення радарів і ракетних батарей.
Бойові дії повинні були розгорнутися у другій половині поточного дня, тобто п'ятниці, 21червня.
Час ввечері було обрано невипадково. У США порахували, що такий час знизить ризики для цивільних і іранських військових.
New York Times зазначає в публікації, що американські військові кораблі і літаки вже були на позиції.
Однак жодна ракета США так і не була запущена, оскільки з'явився наказ про скасування операції.
Нагадуємо, інформаційне агентство АСПІ повідомляло, що офіційні особи Ірану в п'ятницю, 21 червня, зробили заяву про те, що Тегеран отримав повідомлення від президента США Дональда Трампа з попередженням, що напад США на Іран неминучий.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».