США приготувалися до вечірньої атаки Ірану, але був даний наказ про скасування, -ЗМІ
Глава білого дому Дональд Трамп в п'ятницю, 21червня, схвалив проведення бойових дій щодо Ірану.
Про це повідомляє New York Times з посиланням на інсайдера.
Як зазначено в публікації, така реакція Вашингтона була спровокована знищенням іранськими силами американського безпілотника вартістю 130 мільйонів доларів.
Як пише видання, удар був скасований в останній момент.
У хронології подій, що ведуть до серйозного збройного конфлікту між США і Іраном зазначено, що Трамп дав "добро" на знищення радарів і ракетних батарей.
Бойові дії повинні були розгорнутися у другій половині поточного дня, тобто п'ятниці, 21червня.
Час ввечері було обрано невипадково. У США порахували, що такий час знизить ризики для цивільних і іранських військових.
New York Times зазначає в публікації, що американські військові кораблі і літаки вже були на позиції.
Однак жодна ракета США так і не була запущена, оскільки з'явився наказ про скасування операції.
Нагадуємо, інформаційне агентство АСПІ повідомляло, що офіційні особи Ірану в п'ятницю, 21 червня, зробили заяву про те, що Тегеран отримав повідомлення від президента США Дональда Трампа з попередженням, що напад США на Іран неминучий.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.