Трамп за місяці війни на Близькому Сході оголив слабке місце Заходу: запаси ракет ППО стрімко скорочуються – The Telegraph
Війна на Близькому Сході продемонструвала масштабну проблему для західної протиповітряної оборони: запаси ракет-перехоплювачів, які накопичувалися роками, почали швидко скорочуватися.
The Telegraph попередив, що наслідки військової кампанії Дональда Трампа можуть відчути не лише Сполучені Штати, а й союзники, зокрема Україна, яка вже зіткнулася з гострою нестачею засобів для боротьби з балістичними ракетами.
США протягом десятиліть залишалися одним із головних виробників і постачальників систем протиповітряної та протиракетної оборони для західного світу. Однак активне використання американських комплексів під час війни на Близькому Сході продемонструвало, наскільки швидко можуть виснажуватися навіть значні стратегічні запаси озброєнь.
Як зазначило The Telegraph, американські Patriot і THAAD показали високу ефективність під час протидії іранським балістичним ракетам. Проте ці системи використовували боєприпаси, які накопичувалися протягом багатьох років, і значна частина запасів була витрачена всього за кілька місяців.
За оцінкою видання, під час близькосхідної кампанії Сполучені Штати використали близько двох третин накопичених ракет для Patriot та приблизно 40% запасів перехоплювачів THAAD. При цьому нинішні виробничі можливості США становлять близько 650 ракет-перехоплювачів для Patriot і 96 ракет для THAAD на рік.
Ця ситуація створила проблему, яка виходить далеко за межі американської армії. Системи Patriot використовують 19 країн світу, і більшість із них залежить від американських поставок боєприпасів. Тому скорочення американських запасів фактично означає виникнення дефіциту для всієї мережі союзників, які експлуатують ці комплекси.
Особливо гостро ця проблема проявилася для України. Київ протягом війни отримував американські ракети для Patriot, однак нинішні обсяги поставок уже не відповідають масштабу російської ракетної загрози. За даними The Telegraph, раніше США передавали Україні приблизно 130 таких ракет на рік, тоді як лише за перші десять днів серпня Росія запустила по Україні майже 70 балістичних ракет. Із цієї кількості вдалося перехопити лише одну.
Для української ППО це стало особливо серйозним викликом через темпи російського ракетного виробництва. Москва продовжує збільшувати можливості зі створення балістичних ракет, одночасно використовуючи їх для масованих ударів по українських містах та критичній інфраструктурі.
Проблема має ще більший масштаб, якщо врахувати дії інших потенційних противників Заходу. The Telegraph звернув увагу на те, що Росія, Китай, Іран та Північна Корея нарощують виробництво балістичного озброєння. За наведеними виданням оцінками, Китай має близько 3000 балістичних ракет, а Росія виробляє приблизно 120 таких ракет на місяць.
При цьому боротьба з балістичною загрозою вимагає значної кількості перехоплювачів. За оцінкою журналістів, для знищення однієї балістичної ракети в середньому може знадобитися близько двох ракет-перехоплювачів. Отже, масштабне застосування балістики противником здатне дуже швидко виснажувати навіть великі запаси оборонних боєприпасів.
Аналітики The Telegraph водночас наголосили, що нинішній дефіцит не можна пояснювати виключно військовою кампанією Дональда Трампа на Близькому Сході. Війна стала каталізатором проблеми, яка існувала значно довше. Західні країни роками не виробляли достатньої кількості ракет-перехоплювачів, оскільки масштабна балістична війна не сприймалася як безпосередня загроза.
Повномасштабна війна Росії проти України змінила це уявлення. Російські удари продемонстрували, що сучасні конфлікти можуть супроводжуватися регулярним застосуванням великої кількості балістичних ракет. Відтак потреба в системах, здатних протидіяти таким цілям, виявилася значно вищою, ніж передбачали західні оборонні плани.
Тепер США та їхні союзники змушені нарощувати виробництво. Проте швидко компенсувати витрачені запаси не вдасться. Розширення виробничих потужностей потребує мільярдних інвестицій, а створення нових підприємств і виробничих ліній може зайняти роки. Додатковою проблемою залишається можливий дефіцит компонентів, необхідних для виготовлення ракет.
Певні кроки вже робляться. Американський виробник Patriot отримав контракт, який має дозволити потроїти виробництво ракет-перехоплювачів. Однак навіть таке збільшення потужностей не здатне миттєво закрити утворений дефіцит, оскільки нові ракети надходитимуть поступово.
Союзники США також намагаються розширити власні можливості. Японія вже має ліцензію на виробництво ракет Patriot, а Німеччина будує відповідний завод. Водночас масштаби європейського та японського виробництва поки що істотно поступаються американським можливостям.
Ситуація змушує Вашингтон враховувати стан власного арсеналу під час ухвалення рішень щодо нових військових операцій. Якщо США продовжать масштабне використання протиракетної оборони, їм доведеться одночасно думати про захист власних сил, підтримку союзників та відновлення запасів.
Для України це означає додатковий ризик. Росія продовжує нарощувати ракетний потенціал, а українська ППО потребує постійного поповнення перехоплювачів. За таких умов скорочення американських резервів безпосередньо впливає на можливості Києва отримувати необхідну кількість ракет Patriot.
Наслідки вже проявлялися під час серпневих атак. У ніч на 16 серпня Росія знову застосувала проти України балістичні ракети «Іскандер-М», С-400 та KN-23. За даними, наведеними УНІАН, Повітряні сили не повідомляли про успішне перехоплення цих балістичних цілей.
Окремо командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», заявляв, що Росія прагне довести кількість ракет під час однієї атаки до 200. За його оцінкою, російські військові вже здатні одночасно запускати до 77 балістичних ракет.
Таким чином, військова кампанія Дональда Трампа на Близькому Сході оголила системну проблему західної оборони: сучасні арсенали виявилися не готовими до тривалого протистояння з противником, який має великі запаси та високі темпи виробництва балістичних ракет. Для США та Європи це означає необхідність швидко збільшувати виробництво протиракетних засобів, а для України — ще гострішу боротьбу за боєприпаси, від яких залежить здатність захищати міста від російських балістичних ударів.
Президент США Дональд Трамп опублікував у соцмережі згенеровані штучним інтелектом зображення, на яких поставив себе в один ряд із Джорджем Вашингтоном — першим президентом Сполучених Штатів і одним із батьків-засновників країни.
Олександр Лукашенко виступив із черговою історичною заявою, в якій поєднав компліменти білорусам із власною версією походження слов’ян.
Сенат США підтримав масштабний законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію та змусити Володимира Путіна відмовитися від війни проти України.
Поїздка Володимира Путіна на Ітуруп, який Росія контролює, але Японія вважає частиною своїх Північних територій, спричинила новий дипломатичний конфлікт між Москвою та Токіо.
Північноатлантичний альянс засудив нові випадки порушення Росією повітряного простору держав НАТО та заявив про готовність і надалі рішуче реагувати на подібні інциденти.
Північноатлантичний альянс засудив нові випадки порушення Росією повітряного простору держав НАТО та заявив про готовність і надалі рішуче реагувати на подібні інциденти.
Захід опинився на небезпечному етапі нового глобального протистояння, у якому Росія, Китай, Іран та Північна Корея дедалі більше виступають як взаємопов’язані противники демократичного світу.
Російський депутат Держдуми Віталій Мілонов публічно підтвердив, що під час війни проти України особисто брав участь у бойових діях і вбивав людей. Політик також заявив, що отримав від Володимира Путіна орден Мужності саме за бойові дії, однак подробиці нагородження залишаються засекреченими. Про це Мілонов розповів в інтерв’ю YouTube-каналу «Дневник хача».
Російське керівництво може готувати зміни у підходах до ведення війни проти України, про що свідчить низка останніх сигналів із Росії.
Нові фотографії президента США Дональда Трампа, які опублікувала його невістка Лара Трамп, несподівано привернули увагу користувачів соцмереж.
Президент США Дональд Трамп опублікував у соцмережі згенеровані штучним інтелектом зображення, на яких поставив себе в один ряд із Джорджем Вашингтоном — першим президентом Сполучених Штатів і одним із батьків-засновників країни.
Олександр Лукашенко виступив із черговою історичною заявою, в якій поєднав компліменти білорусам із власною версією походження слов’ян.
Сенат США підтримав масштабний законопроєкт, покликаний посилити економічний тиск на Росію та змусити Володимира Путіна відмовитися від війни проти України.
Поїздка Володимира Путіна на Ітуруп, який Росія контролює, але Японія вважає частиною своїх Північних територій, спричинила новий дипломатичний конфлікт між Москвою та Токіо.