У Білорусі підрахували збитки від перегону "брудної" нафти з Росії
Збиток, який завдано економіці Білорусі від надходження по нафтопроводу забрудненої нафти з Російської Федерації склав сотні мільйонів доларів.
Про це заявив білоруський президент Олександр Лукашенко, передає Белта.
"Це величезний збиток, нанесений нафтопроводу, самому обладнанню на нафтопроводах і нафтопереробним заводам. І це величезний збиток, який був завданий країні. Ми недоотримали певний прибуток, валютну виручку, транзит - ми величезні гроші втратили. Це сотні мільйонів доларів», — сказав Лукашенко.
Точна сума збитку стане відома після перевірки білоруських НПЗ, зазначив президент Білорусі.
Лукашенко підкреслив, що президент Росії Володимир Путін визнає публічно наявність збитку, який завдала Російська Федерація Білорусі.
"Він розуміє, що треба збиток компенсувати. < ... > Який? Фахівці порахують. Думаю, росіяни не повинні це оскаржувати. Що, ми з росіянами підемо судитися з цього питання? Думаю, ми розберемося, хто кому що винен», — сказав президент Білорусії.
"Розхлябаність і розхитаність на території Росії (а це тисячі кілометрів) - і величезна труба була забруднена отруйної нафтою, - сказав президент Білорусії.
Раніше повідомлялося, що Росія, Білорусь, Польща та Україна взяли узгоджені рішення з усунення наслідків забруднення нафти в нафтопроводі "Дружба", повідомив віце-прем'єр РФ Дмитро Козак.
"За результатами переговорів за участю представників Російської Федерації, Білорусі, Польщі та України прийняті узгоджені рішення щодо реалізації спеціальних технологічних заходів для усунення наслідків інциденту. Це дозволить, як раніше передбачалося, до 29 квітня подати відповідну стандартам нафту до кордону з Білоруссю, а протягом двох тижнів повністю відновити стабільну роботу нафтопроводу", - сказав Козак.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Карл Більдт наголошує, що Путін та Трамп опинилися у схожій пастці: кожен розпочав війну, яку вважав легкою прогулянкою, але обидва загрузли у хаосі без шансів на перемогу. Кремль не може здолати Україну, а США не здатні зламати Іран, і тепер обидва лідери намагаються врятувати власні режими від краху.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.