У Білорусі підрахували збитки від перегону "брудної" нафти з Росії
Збиток, який завдано економіці Білорусі від надходження по нафтопроводу забрудненої нафти з Російської Федерації склав сотні мільйонів доларів.
Про це заявив білоруський президент Олександр Лукашенко, передає Белта.
"Це величезний збиток, нанесений нафтопроводу, самому обладнанню на нафтопроводах і нафтопереробним заводам. І це величезний збиток, який був завданий країні. Ми недоотримали певний прибуток, валютну виручку, транзит - ми величезні гроші втратили. Це сотні мільйонів доларів», — сказав Лукашенко.
Точна сума збитку стане відома після перевірки білоруських НПЗ, зазначив президент Білорусі.
Лукашенко підкреслив, що президент Росії Володимир Путін визнає публічно наявність збитку, який завдала Російська Федерація Білорусі.
"Він розуміє, що треба збиток компенсувати. < ... > Який? Фахівці порахують. Думаю, росіяни не повинні це оскаржувати. Що, ми з росіянами підемо судитися з цього питання? Думаю, ми розберемося, хто кому що винен», — сказав президент Білорусії.
"Розхлябаність і розхитаність на території Росії (а це тисячі кілометрів) - і величезна труба була забруднена отруйної нафтою, - сказав президент Білорусії.
Раніше повідомлялося, що Росія, Білорусь, Польща та Україна взяли узгоджені рішення з усунення наслідків забруднення нафти в нафтопроводі "Дружба", повідомив віце-прем'єр РФ Дмитро Козак.
"За результатами переговорів за участю представників Російської Федерації, Білорусі, Польщі та України прийняті узгоджені рішення щодо реалізації спеціальних технологічних заходів для усунення наслідків інциденту. Це дозволить, як раніше передбачалося, до 29 квітня подати відповідну стандартам нафту до кордону з Білоруссю, а протягом двох тижнів повністю відновити стабільну роботу нафтопроводу", - сказав Козак.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Президент США Дональд Трамп пообіцяв знову повернутися до питання санкцій проти Росії та запевнив у продовженні підтримки України, що у Києві розцінили як важливий сигнал для Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.