У Китаї приступили до створення кліматичної зброї
Про це пише SCMP.
Так, на острові Хайнань в найближчим часом буде побудована станція для дослідження іоносферного розсіювання високочастотних радіохвиль - практично повний аналог американського комплексу HAARP, розташованого на Алясці.
Американський комплекс кілька разів опинявся в центрі скандалів, пов'язаних з можливими спробами в ході експериментів вплинути на погоду за допомогою сильного електромагнітного випромінювання, і вчені вважають, що комплекс в Південно-Китайському морі може будуватися як об'єкт подвійного призначення.
Вчені з Аляскинского університету в Фербенксі відзначили, що американський комплекс HAARP побудований на Алясці через віддаленості району від великих міст і жвавих повітряних трас, в той час як комплекс на острові Хайнань може створюватися не тільки і не стільки для наукових цілей, скільки в інтересах національної безпеки - потужне електромагнітне випромінювання дозволить порушити роботу радіолокаційних станцій і систем зв'язку у патрульних літаків і підводних човнів, що знаходяться в безпосередній близькості від морських кордонів Китаю.
Читайте також: Хакери з Китаю викрали сотні гігабайт секретних даних армії США
Для протидії та виявлення об'єктів ймовірного противника новий комплекс зможе використовувати наддовгі хвилі (ELF) - від такого підходу до протичовнової оборони ВМС США відмовилися в середині 80-х, однак китайські військові можуть об'єднати в єдину систему не тільки наземну станцію, а й надводні кораблі, а також власні протичовнові літаки.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.