У Мінську люди вийшли на акцію протесту проти інтеграції з Росією
Білоруси вийшли в центр Мінська, протестуючи проти "поглиблення інтеграції" Білорусі з Росією.
Про це передає "Радіо Свобода" з посиланням на своїх білоруських колег.
Повідомляється, що сьогодні, 7 грудня, близько тисячі осіб приєдналися до акції та сформували живий ланцюг на проспекті Незалежності. Потім демонстранти вирушили ходою від Жовтневої площі до площі Свободи, скандуючи "Жыве Беларусь!".
У виданні зазначили, що не обійшлося без протистояння з силовиками. Повідомляється, що близько полудня за місцевим часом на Жовтневій площі сталася сутичка між протестувальниками та силовиками, які намагалися заблокувати ходу і не пустити активістів до сходинок Палацу республіки. Як заявили в поліції, акція проходила без відповідного дозволу.
Як відомо, у суботу, 7 грудня в Сочі повинна відбутися зустріч президента Білорусі Олександра Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним.
ЗМІ писали, що в результаті зустрічі може бути підписано програма інтеграції між двома країнами. Однак, які саме документи можуть бути підписані й інші деталі переговорів, офіційно поки невідомо.
Наприкінці 2018 року російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії проводити єдину політику у сфері податків і ціноутворення з Білоруссю в рамках угоди про союзну державу 1999 року. Документ передбачав створення загальної валюти, судів і митниці. Лукашенко тоді назвав висловлювання російського прем'єра "порожнім шантажем".
"Радіо Свобода" відзначило, що критики білоруського президента вважають, що нові угоди про інтеграцію з Росією загрожують незалежності країни.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.
У ніч проти 29 травня російський безпілотник врізався у десятиповерховий житловий будинок у румунському Галаці, поранивши двох людей. Міністр закордонних справ Лумініца Одобеску назвала інцидент «серйозною та безвідповідальною ескалацією» з боку Кремля, яка ставить під загрозу безпеку громадян та регіональну стабільність.
Кая Каллас попередила Європу: переговори з Росією можуть стати небезпечною пасткою, яка відволікає від реальних рішень і грає на руку Кремлю. Вона закликала не дозволити Москві диктувати правила та наголосила, що санкції й ключові рішення залишаються виключно у компетенції європейських держав.
Понтифік під час загальної аудієнції у Ватикані заявив, що з тривогою стежить за війною в Україні, яка останніми днями значно загострилася. Він підкреслив, що війна не створює безпеки, а лише поглиблює проблеми, руйнує домівки та місця молитви, забирає життя невинних людей.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський наголосив, що сьогодні Росія не має сил для великого наступу проти НАТО, адже супутникова розвідка зафіксувала б підготовку подібного масштабу.
Президент США Дональд Трамп повідомив про результати регулярного медичного обстеження у військово-медичному центрі Волтера Ріда, назвавши їх «ідеальними». Він також заявив, що успішно пройшов когнітивний тест із 30 запитань, який, на його переконання, не зміг би скласти його попередник Барак Обама.
Володимир Путін винайшов новий спосіб заманити росіян у війну проти України: указом він дозволив учасникам бойових дій та їхнім сім’ям не гасити прострочені кредити, але лише тим, хто з 1 травня 2026 року укладе контракт із Міноборони РФ щонайменше на рік.
Дмитро Медведєв знову вдалося привернути увагу гучними погрозами: після повідомлень про удар по Запорізькій АЕС він заявив, що Росія може завдати «симетричних ударів» по атомних станціях України та навіть Європи.
Президент Росії Володимир Путін відреагував на падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці, намагаючись перекласти відповідальність на Україну та звинуватити Київ у «провокації». Його заява викликала різку критику, адже трагедія стала черговим доказом того, що війна Кремля виходить за межі України та створює пряму загрозу для країн ЄС і НАТО.
Ексдиректор ЦРУ Майкл Морелл визнав: Захід не дослухався достатньо уважно до слів Путіна, коли той відкрито озвучував свої цілі у війні проти України. Він наголосив, що Кремль від самого початку прагнув знищити українську державність і підірвати європейську безпеку, а недооцінка цих планів коштувала світу дорого.
НАТО та Євросоюз виступили із жорсткою заявою після падіння російського дрона на багатоповерхівку в румунському Галаці.