У Мінську люди вийшли на акцію протесту проти інтеграції з Росією
Білоруси вийшли в центр Мінська, протестуючи проти "поглиблення інтеграції" Білорусі з Росією.
Про це передає "Радіо Свобода" з посиланням на своїх білоруських колег.
Повідомляється, що сьогодні, 7 грудня, близько тисячі осіб приєдналися до акції та сформували живий ланцюг на проспекті Незалежності. Потім демонстранти вирушили ходою від Жовтневої площі до площі Свободи, скандуючи "Жыве Беларусь!".
У виданні зазначили, що не обійшлося без протистояння з силовиками. Повідомляється, що близько полудня за місцевим часом на Жовтневій площі сталася сутичка між протестувальниками та силовиками, які намагалися заблокувати ходу і не пустити активістів до сходинок Палацу республіки. Як заявили в поліції, акція проходила без відповідного дозволу.
Як відомо, у суботу, 7 грудня в Сочі повинна відбутися зустріч президента Білорусі Олександра Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним.
ЗМІ писали, що в результаті зустрічі може бути підписано програма інтеграції між двома країнами. Однак, які саме документи можуть бути підписані й інші деталі переговорів, офіційно поки невідомо.
Наприкінці 2018 року російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії проводити єдину політику у сфері податків і ціноутворення з Білоруссю в рамках угоди про союзну державу 1999 року. Документ передбачав створення загальної валюти, судів і митниці. Лукашенко тоді назвав висловлювання російського прем'єра "порожнім шантажем".
"Радіо Свобода" відзначило, що критики білоруського президента вважають, що нові угоди про інтеграцію з Росією загрожують незалежності країни.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.