У Мінську люди вийшли на акцію протесту проти інтеграції з Росією
Білоруси вийшли в центр Мінська, протестуючи проти "поглиблення інтеграції" Білорусі з Росією.
Про це передає "Радіо Свобода" з посиланням на своїх білоруських колег.
Повідомляється, що сьогодні, 7 грудня, близько тисячі осіб приєдналися до акції та сформували живий ланцюг на проспекті Незалежності. Потім демонстранти вирушили ходою від Жовтневої площі до площі Свободи, скандуючи "Жыве Беларусь!".
У виданні зазначили, що не обійшлося без протистояння з силовиками. Повідомляється, що близько полудня за місцевим часом на Жовтневій площі сталася сутичка між протестувальниками та силовиками, які намагалися заблокувати ходу і не пустити активістів до сходинок Палацу республіки. Як заявили в поліції, акція проходила без відповідного дозволу.
Як відомо, у суботу, 7 грудня в Сочі повинна відбутися зустріч президента Білорусі Олександра Лукашенка з російським президентом Володимиром Путіним.
ЗМІ писали, що в результаті зустрічі може бути підписано програма інтеграції між двома країнами. Однак, які саме документи можуть бути підписані й інші деталі переговорів, офіційно поки невідомо.
Наприкінці 2018 року російський прем'єр-міністр Дмитро Медведєв заявив про готовність Росії проводити єдину політику у сфері податків і ціноутворення з Білоруссю в рамках угоди про союзну державу 1999 року. Документ передбачав створення загальної валюти, судів і митниці. Лукашенко тоді назвав висловлювання російського прем'єра "порожнім шантажем".
"Радіо Свобода" відзначило, що критики білоруського президента вважають, що нові угоди про інтеграцію з Росією загрожують незалежності країни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.