У Путіна видумали, як пояснити росіянам безпрецедентний ленд-ліз Україні від США на 40 мільярдів
США направлять Києву допомогу майже на 40 мільярдів доларів, щоб закабалити Україну. Захід намагається домогтися розпаду Російської Федерації.
Про це заявив помічник президента РФ Володимир Мединський в етері телеканалу ОНТ. За його словами, "вірити в безкорисливість англосаксів може людина, яка не вчила історію ніколи в житті та навіть не дивилася жодного історичного фільму". "Я думаю, що, надаючи такого роду послуги Україні, західний світ реалізовує паралельно два завдання: поєднує приємне з корисним. Вони максимально шкодять своєму геополітичному, як вони вважають, конкуренту і противнику, Росії. Зрозуміло, що мова не йде про те, щоб просто зробити Росії погано. Йдеться про те, щоб домогтися розпаду Росії на суб'єкти. Вони не перші - хто тільки цим не захоплювався! Ні в кого нічого не виходило. Це перше завдання, яке вирішується", - переконаний помічник Путіна.
Крім того, він вважає, що Вашингтон нібито намагається таким чином "максимально пов'язати Україну фінансовими та політичними зобов'язаннями, які перетворять країну в колонію". "Була Україна, стане... Не хочу ображати жодну африканську країну, але доля ця завжди сумна - тих, хто бере подібну допомогу від англосаксів. Про це треба думати. До речі сказати, українська влада сама прекрасно це розуміє. Адже вони там не дурні люди, вони прекрасно це розуміють. Просто виходять з того, що розплачуватися будуть не вони, а наступні покоління", - підсумував Мединський.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Білий дім опублікував фото Дональда Трампа в образі Джеймса Бонда, що одразу викликало хвилю реакцій у світі. Президент США постає у стилізованому костюмі агента 007, тримаючи зброю та демонструючи позу класичного шпигуна.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.