У Росії соціологи рейтинг довіри до Путіна публікуватимуть рідше
Російський ВЦВГД змінив порядок опитування довіри росіян до політиків, в тому числі до президента країни Володимиру путіну, рейтинг якого в 2019 році знизився до 30%.
Про новий порядок публікацій рейтингу політиків у Росії повідомляє російське видання РБК.
Пов'язані ці зміни з падінням довіри населення до лідера країни й правлячої партії в Росії чи ні, видання не вказує.
Зазначається, що Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) зазвичай публікує дані відкритого питання про довіру росіян до політиків (рейтинг "спонтанної довіри") щоп'ятниці, проте 9 серпня дані не були оприлюднені.
З серпня дані будуть оновлюватися раз на місяць, а не в тиждень, пояснили РБК в прес-службі центру, відмовившись від додаткових коментарів.
Графік публікації рейтингу з "закритим питанням" не зміниться.
Згідно з останнім виміру 28 липня, в рамках відкритого питання про довіру (респондент без підказок вибирає політика), ім'я Володимира Путіна назвали 30,4%.
З початку року рейтинг коливається в коридорі 30-34%.
За вимірами ВЦВГД, рейтинг глави держави знаходиться нижче 40% з червня 2018 року.
У червні прем'єр-міністр Дмитро Медведєв оголосив про підвищення пенсійного віку, який, за даними соціологів, тоді негативно сприйняли 80% росіян.
Як пише російське ЗМІ, незадовго до зміни своєї нової методики ВЦВГД повідомив, що частка росіян, які назвали Путіна у відповідь на питання про те, кому з політиків можна довірити вирішення важливих державних питань, склала 31,7%.
Показник був мінімальним з моменту публікації даних на сайті ВЦВГД з січня 2006 року.
Раніше гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров пояснював в інтерв'ю виданню "Дождь" зниження рейтингу Путіна "ефектом чорних окулярів". Гостра фаза кризи в Росії закінчилася, але "жити краще не стало", реальні доходи росіян не ростуть, і це "сильно напружує і в якомусь сенсі дивує", відзначав він.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Дональд Трамп відверто висловив своє невдоволення Північноатлантичним альянсом під час зустрічі з новим генсеком НАТО Марком Рютте. За словами останнього, президент США не приховував розчарування і прямо заявив, що союзники не виконують своїх зобов’язань, особливо у контексті конфлікту з Іраном.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.