У Росії соціологи рейтинг довіри до Путіна публікуватимуть рідше
Російський ВЦВГД змінив порядок опитування довіри росіян до політиків, в тому числі до президента країни Володимиру путіну, рейтинг якого в 2019 році знизився до 30%.
Про новий порядок публікацій рейтингу політиків у Росії повідомляє російське видання РБК.
Пов'язані ці зміни з падінням довіри населення до лідера країни й правлячої партії в Росії чи ні, видання не вказує.
Зазначається, що Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) зазвичай публікує дані відкритого питання про довіру росіян до політиків (рейтинг "спонтанної довіри") щоп'ятниці, проте 9 серпня дані не були оприлюднені.
З серпня дані будуть оновлюватися раз на місяць, а не в тиждень, пояснили РБК в прес-службі центру, відмовившись від додаткових коментарів.
Графік публікації рейтингу з "закритим питанням" не зміниться.
Згідно з останнім виміру 28 липня, в рамках відкритого питання про довіру (респондент без підказок вибирає політика), ім'я Володимира Путіна назвали 30,4%.
З початку року рейтинг коливається в коридорі 30-34%.
За вимірами ВЦВГД, рейтинг глави держави знаходиться нижче 40% з червня 2018 року.
У червні прем'єр-міністр Дмитро Медведєв оголосив про підвищення пенсійного віку, який, за даними соціологів, тоді негативно сприйняли 80% росіян.
Як пише російське ЗМІ, незадовго до зміни своєї нової методики ВЦВГД повідомив, що частка росіян, які назвали Путіна у відповідь на питання про те, кому з політиків можна довірити вирішення важливих державних питань, склала 31,7%.
Показник був мінімальним з моменту публікації даних на сайті ВЦВГД з січня 2006 року.
Раніше гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров пояснював в інтерв'ю виданню "Дождь" зниження рейтингу Путіна "ефектом чорних окулярів". Гостра фаза кризи в Росії закінчилася, але "жити краще не стало", реальні доходи росіян не ростуть, і це "сильно напружує і в якомусь сенсі дивує", відзначав він.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.
Американське видання повідомило, що після рішення Дональда Трампа припинити постачання зброї Україні, посольство США в Києві залишилося без належної оборони. Це стало сигналом про різку зміну політики Вашингтона, яка поставила під сумнів безпеку дипломатів та стратегічну підтримку України.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Александр Стубб у своєму інтерв’ю підкреслив, що Європа повинна мати спільну позицію на будь-яких переговорах із Росією. Він заявив, що готовий взяти на себе роль представника ЄС, аби донести до Кремля чіткий меседж: агресія проти України не може залишитися безкарною, а мир можливий лише на справедливих умовах.
Інтерв’ю з представниками російського бізнесу, політичних кіл та західних спецслужб показують картину ізольованого Путіна, який зациклений на війні в Україні, тоді як його оточення дедалі більше усвідомлює катастрофічні наслідки для економіки та майбутнього країни.
Кая Каллас назвала удари Росії «огидними терористичними актами», спрямованими на те, щоб убити якомога більше цивільних. Вона наголосила, що використання «Орєшніка» є політичною тактикою залякування та безрозсудним ризиком ядерної ескалації, який свідчить про глухий кут, у який зайшла Москва.
П’ять країн НАТО виступили проти створення фонду щорічної допомоги Україні, який мав би забезпечити стабільне фінансування у розмірі 40 мільярдів євро. Генсек Марк Рютте заявив, що попри відсутність консенсусу, союзники продовжать підтримку Києва, адже це питання безпеки всього континенту.