У Росії соціологи рейтинг довіри до Путіна публікуватимуть рідше
Російський ВЦВГД змінив порядок опитування довіри росіян до політиків, в тому числі до президента країни Володимиру путіну, рейтинг якого в 2019 році знизився до 30%.
Про новий порядок публікацій рейтингу політиків у Росії повідомляє російське видання РБК.
Пов'язані ці зміни з падінням довіри населення до лідера країни й правлячої партії в Росії чи ні, видання не вказує.
Зазначається, що Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) зазвичай публікує дані відкритого питання про довіру росіян до політиків (рейтинг "спонтанної довіри") щоп'ятниці, проте 9 серпня дані не були оприлюднені.
З серпня дані будуть оновлюватися раз на місяць, а не в тиждень, пояснили РБК в прес-службі центру, відмовившись від додаткових коментарів.
Графік публікації рейтингу з "закритим питанням" не зміниться.
Згідно з останнім виміру 28 липня, в рамках відкритого питання про довіру (респондент без підказок вибирає політика), ім'я Володимира Путіна назвали 30,4%.
З початку року рейтинг коливається в коридорі 30-34%.
За вимірами ВЦВГД, рейтинг глави держави знаходиться нижче 40% з червня 2018 року.
У червні прем'єр-міністр Дмитро Медведєв оголосив про підвищення пенсійного віку, який, за даними соціологів, тоді негативно сприйняли 80% росіян.
Як пише російське ЗМІ, незадовго до зміни своєї нової методики ВЦВГД повідомив, що частка росіян, які назвали Путіна у відповідь на питання про те, кому з політиків можна довірити вирішення важливих державних питань, склала 31,7%.
Показник був мінімальним з моменту публікації даних на сайті ВЦВГД з січня 2006 року.
Раніше гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров пояснював в інтерв'ю виданню "Дождь" зниження рейтингу Путіна "ефектом чорних окулярів". Гостра фаза кризи в Росії закінчилася, але "жити краще не стало", реальні доходи росіян не ростуть, і це "сильно напружує і в якомусь сенсі дивує", відзначав він.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.
Анґела Меркель розкрила головний задум Мінських угод 2015 року, заявивши, що їхнім справжнім призначенням було стримати Володимира Путіна від негайного захоплення всієї України. За її словами, домовленості мали дати Києву час на зміцнення армії та міжнародної підтримки, адже тоді існувала реальна загроза повномасштабної окупації.
Гнівні випади Дональда Трампа проти союзників по НАТО несподівано об’єднали їх проти нього. Європейські лідери та представники Альянсу дедалі чіткіше демонструють готовність діяти спільно, аби зберегти трансатлантичну єдність, навіть якщо Вашингтон коливається у своїй позиції.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливе залучення студентів до мобілізації в Росії. Прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що інформація про примусовий призов студентів не відповідає дійсності, проте визнав: мобілізаційні заходи тривають, і влада залишає за собою право ухвалювати рішення залежно від потреб армії.
У США сенатори від обох партій виступили на захист членства країни в НАТО, наголосивши, що вихід із Альянсу означав би стратегічну катастрофу для безпеки Америки та світу. Їхня позиція стала відповіддю на заяви Дональда Трампа про можливий вихід Вашингтона з організації.
Телефонна розмова між президентом Фінляндії Олександром Стуббом та президентом США Дональдом Трампом стала важливим сигналом для Європи: обговорювали майбутнє НАТО, підтримку України та кризу навколо Ірану.
Дональд Трамп пригрозив припинити постачання зброї Україні, якщо європейські союзники не долучаться до операції зі зняття блокади Ормузької протоки, яку контролює Іран. Ця заява стала черговим сигналом про можливий перегляд американської політики щодо НАТО та підтримки Києва.
Президент США Дональд Трамп заявив, що його адміністрація готує два ключові кроки проти Ірану, які мають стати частиною ширшої стратегії стримування. Він підкреслив, що ці дії спрямовані на обмеження військових можливостей Тегерана та запобігання його співпраці з Росією, яка використовує іранську підтримку у війні проти України.
Президент США Дональд Трамп заявив про намір отримати рекордний оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, що перевищує витрати майже всього світу разом узятого. Для обґрунтування таких витрат він використовує тему допомоги Україні, критикуючи попередню політику Вашингтона та наголошуючи на необхідності масштабного переозброєння.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш попередив, що світ стоїть на межі масштабної війни з драматичними наслідками. Він наголосив, що міжнародна система безпеки переживає найглибшу кризу з часів Другої світової, а конфлікти, які нині розгортаються, можуть перерости у глобальне протистояння.
Дональд Туск публічно розкритикував міжнародну політику Дональда Трампа та Віктора Орбана, назвавши їхні дії “планом мрії Путіна”. За його словами, позиція цих лідерів підриває єдність Заходу та грає на руку Кремлю, який прагне розколоти трансатлантичний союз.