У Росії соціологи рейтинг довіри до Путіна публікуватимуть рідше
Російський ВЦВГД змінив порядок опитування довіри росіян до політиків, в тому числі до президента країни Володимиру путіну, рейтинг якого в 2019 році знизився до 30%.
Про новий порядок публікацій рейтингу політиків у Росії повідомляє російське видання РБК.
Пов'язані ці зміни з падінням довіри населення до лідера країни й правлячої партії в Росії чи ні, видання не вказує.
Зазначається, що Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) зазвичай публікує дані відкритого питання про довіру росіян до політиків (рейтинг "спонтанної довіри") щоп'ятниці, проте 9 серпня дані не були оприлюднені.
З серпня дані будуть оновлюватися раз на місяць, а не в тиждень, пояснили РБК в прес-службі центру, відмовившись від додаткових коментарів.
Графік публікації рейтингу з "закритим питанням" не зміниться.
Згідно з останнім виміру 28 липня, в рамках відкритого питання про довіру (респондент без підказок вибирає політика), ім'я Володимира Путіна назвали 30,4%.
З початку року рейтинг коливається в коридорі 30-34%.
За вимірами ВЦВГД, рейтинг глави держави знаходиться нижче 40% з червня 2018 року.
У червні прем'єр-міністр Дмитро Медведєв оголосив про підвищення пенсійного віку, який, за даними соціологів, тоді негативно сприйняли 80% росіян.
Як пише російське ЗМІ, незадовго до зміни своєї нової методики ВЦВГД повідомив, що частка росіян, які назвали Путіна у відповідь на питання про те, кому з політиків можна довірити вирішення важливих державних питань, склала 31,7%.
Показник був мінімальним з моменту публікації даних на сайті ВЦВГД з січня 2006 року.
Раніше гендиректор ВЦВГД Валерій Федоров пояснював в інтерв'ю виданню "Дождь" зниження рейтингу Путіна "ефектом чорних окулярів". Гостра фаза кризи в Росії закінчилася, але "жити краще не стало", реальні доходи росіян не ростуть, і це "сильно напружує і в якомусь сенсі дивує", відзначав він.
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.