У Тбілісі праворадикали задумали зірвати прем'єру фільму, в якому порушена ЛГБТ-тематика
У Грузії сталося зіткнення між поліцією і праворадикалами через демонстрацію фільму, головні герої якого належать до сексуальних меншин.
Про це в суботу, 9 листопада повідомляє Радіо Свобода.
Йдеться про прем'єру шведсько-грузинського фільму "А потім ми танцювали", номінованого на кінопремію американської кіноакадемії "Оскар". Відомо, що 8 листопада в тбіліському кінотеатрі Amirani повинна була відбутися перша демонстрація цієї стрічки.
Відомо, що головні герої є геями, що і викликало протест з боку праворадикалів, які хотіли зірвати сеанс.
Повідомляється, про бійку, яка сталася між правоохоронцями та агресивно налаштованими людьми праворадикальних поглядів.
Під час інциденту травмована молода жінка, яка прямувала на кінопоказ. За даними місцевих ЗМІ, в неї кинули камінь, потрапивши в голову. Постраждалу забрали до лікарні.
Як повідомляється, учасники демонстрації спочатку спалили райдужний прапор, скандуючи "сором" і "Хай живе Грузія", після чого деякі з них спробували прорватися всередину кінотеатру через поліцейський кордон. При цьому православні священники проводили під кінотеатром молебень.
В результаті зіткнень поліція заарештувала 11 протестувальників.
Мелодрама "а потім ми танцювали" режисера Левана Гелбахіани отримала гран-прі Одеського кінофестивалю в цьому році, а виконавець однієї з головних ролей отримав нагороду кінофестивалю в Сараєві.
Швеція зі свого боку висунула стрічку на "Оскар" в номінації "кращий іноземний фільм".
New post (Грузино-шведский фильм «А потом мы танцевали» получил награду в Чикаго - Новости-Грузия) has been published on News Tbilisi - https://t.co/bugJNU1Ur1 pic.twitter.com/NSAW3V9VOK
— #NewsTBILISI (@news_tbilisi) October 30, 2019
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Це перша настільки відверта оцінка дій Кремля від китайського лідера, яка пролунала на тлі патової ситуації у війні та офіційного візиту Путіна до Пекіна.
Москва прагне показати, що союз із Китаєм стає головною опорою для Росії у протистоянні із Заходом.
У заяві Дмитра Пєскова пролунало підтвердження готовності Кремля до контактів із європейськими лідерами. Водночас він дав зрозуміти, що Москва прагне визначати формат і учасників переговорів. У Європі ж наголошують, що справжній діалог можливий лише після завершення війни та відновлення територіальної цілісності України.
Російський пропагандист поставив речнику Кремля Дмитру Пєскову незручне запитання про ядерну зброю, змусивши його виправдовуватися щодо готовності Москви застосувати ракети проти України.
Будівництво нової бальної зали Дональда Трампа у Вашингтоні зіткнулося з серйозною юридичною перешкодою: федеральний суддя заборонив продовжувати роботи через відсутність схвалення Конгресу.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.