В Грузії відклали суд у справі Саакашвілі через зіткнення активістів із поліцією
Суд у справі колишнього президента Грузії та голови Виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїла Саакашвілі відклали до 23 грудня. Причиною стали зіткнення біля будівлі суду у Тбілісі між поліцією та прихильниками колишнього глави держави.
Суд над Міхеїлом Саакашвілі було перенесено через зіткнення активістів із поліцією. Про це повідомило "Радіо Свобода" напередодні.
"Весь світ вражений тим, що я звертаюся до вас через цю скляну стіну замість того, щоб вільно пересуватися створеною мною країною. Усі знають, що я не повинен сидіти у в'язниці, тому що всі звинувачення проти мене сфабриковані та політично мотивовані", - сказав Саакашвілі.
Саакашвілі перейшов англійською мовою, сказавши, що звертається до "міжнародних партнерів Грузії", і заявив, що його катували, били, принижували та "нелюдськи чинили".
Нагадаємо, що, за словами голови правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклія Кобахідзе, Міхеїл Саакашвілі мав намір здійснити державний переворот у Грузії. Також ASPI news повідомляло, що у Саакашвілі підтверджується синдром посттравматичного стресового розладу, що має зв'язок із фактом тортур у в'язниці та в пенітенціарній системі Грузії.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Президент Росії Володимир Путін підписав указ про збільшення чисельності збройних сил до рекордного рівня. За документом, армія має зрости на сотні тисяч військовослужбовців, що стане найбільшим розширенням у сучасній історії РФ.
Іранський безпілотник атакував міжнародний аеропорт у Нахічевані (Азербайджан), унаслідок чого було зафіксовано пожежу. Це перший випадок застосування подібних БпЛА для удару по території країни, що створює небезпечний прецедент для всього регіону.
Іранський безпілотник атакував міжнародний аеропорт у Нахічевані (Азербайджан), унаслідок чого було зафіксовано пожежу. Це перший випадок застосування подібних БпЛА для удару по території країни, що створює небезпечний прецедент для всього регіону.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі пояснив ситуацію в Україні, використовуючи карту. Він наголосив, що українська армія не може поступатися територіями, адже це відкриє шлях російським військам до Києва.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном, під час якої відзначив його «принципову позицію» щодо політико-дипломатичного врегулювання війни в Україні. Про це повідомив Кремль у своєму Telegram-каналі.
The New York Times оприлюднила супутникові знімки зруйнованих об’єктів, які, за даними видання, використовувалися Іраном для зберігання та виробництва балістичних ракет. За інформацією газети, ліквідація іранського ракетного потенціалу стала однією з ключових цілей президента Дональда Трампа в межах воєнної кампанії проти Тегерана.
Сергій Лавров заявив, що Росія «готова до переговорів» щодо завершення війни в Україні, але звинуватив США у використанні діалогу як прикриття для постачання зброї та розвідданих Києву. Ця риторика вкотре демонструє, що Москва намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Захід.
Кремль запевняє, що Іран не просив у Росії допомоги, окрім політичної підтримки. Водночас західні джерела повідомляють про таємну угоду між Москвою та Тегераном на сотні мільйонів євро щодо закупівлі сучасних систем ППО.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.
Заяви керівництва Пентагону про завершення епохи «політкоректних воєн» свідчать про можливу зміну підходів Сполучених Штатів до військових операцій на Близькому Сході. Паралельно з цим Вашингтон продовжує перекидати додаткові сили в регіон, що посилює напруження навколо Ірану.