В Грузії відклали суд у справі Саакашвілі через зіткнення активістів із поліцією
Суд у справі колишнього президента Грузії та голови Виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїла Саакашвілі відклали до 23 грудня. Причиною стали зіткнення біля будівлі суду у Тбілісі між поліцією та прихильниками колишнього глави держави.
Суд над Міхеїлом Саакашвілі було перенесено через зіткнення активістів із поліцією. Про це повідомило "Радіо Свобода" напередодні.
"Весь світ вражений тим, що я звертаюся до вас через цю скляну стіну замість того, щоб вільно пересуватися створеною мною країною. Усі знають, що я не повинен сидіти у в'язниці, тому що всі звинувачення проти мене сфабриковані та політично мотивовані", - сказав Саакашвілі.
Саакашвілі перейшов англійською мовою, сказавши, що звертається до "міжнародних партнерів Грузії", і заявив, що його катували, били, принижували та "нелюдськи чинили".
Нагадаємо, що, за словами голови правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклія Кобахідзе, Міхеїл Саакашвілі мав намір здійснити державний переворот у Грузії. Також ASPI news повідомляло, що у Саакашвілі підтверджується синдром посттравматичного стресового розладу, що має зв'язок із фактом тортур у в'язниці та в пенітенціарній системі Грузії.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.
Джо Байден виступив із різкою критикою на адресу чинного глави Білого дому Дональда Трампа, заявивши, що його політика шкодить американським інституціям, міжнародній ролі країни та відносинам із союзниками.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров публічно розкритикував висловлювання державного секретаря США Марко Рубіо, який заявив про відсутність будь-яких домовленостей щодо врегулювання війни в Україні під час контактів, пов’язаних із зустріччю на Алясці.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Північноатлантичний альянс має зосередитися на посиленні власної обороноздатності, розвитку військової промисловості та підтримці партнерів, які протистоять агресії.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що під час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським лідером Володимиром Путіним на Алясці не було укладено жодних домовленостей щодо України.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Москва очікує пояснень від Вашингтона щодо нібито зміни позиції президента США Дональда Трампа у питанні війни Росії проти України після саміту «Групи семи» у Франції.
Колишній президент Росії та заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв зробив чергову різку заяву на адресу Німеччини, звинувативши сучасне німецьке керівництво у зв’язках із нацистським минулим.
Російський лідер Володимир Путін різко розширив систему власної безпеки, збільшивши чисельність співробітників служби, яка відповідає за його охорону, до рекордного рівня з початку повномасштабної війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін уперше публічно визнав, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом в Анкориджі не було укладено жодних офіційних домовленостей щодо завершення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін знову збільшує штат служби, яка відповідає за його особисту безпеку, на тлі затяжної війни проти України та зростання внутрішніх викликів для Кремля.
Російський правитель Володимир Путін може втратити владу протягом найближчих кількох років, якщо збережуться нинішні тенденції — зростання військового тиску, внутрішня напруга серед еліт та послаблення зовнішньої підтримки Москви.