В Грузії відклали суд у справі Саакашвілі через зіткнення активістів із поліцією
Суд у справі колишнього президента Грузії та голови Виконавчого комітету Національної ради реформ Міхеїла Саакашвілі відклали до 23 грудня. Причиною стали зіткнення біля будівлі суду у Тбілісі між поліцією та прихильниками колишнього глави держави.
Суд над Міхеїлом Саакашвілі було перенесено через зіткнення активістів із поліцією. Про це повідомило "Радіо Свобода" напередодні.
"Весь світ вражений тим, що я звертаюся до вас через цю скляну стіну замість того, щоб вільно пересуватися створеною мною країною. Усі знають, що я не повинен сидіти у в'язниці, тому що всі звинувачення проти мене сфабриковані та політично мотивовані", - сказав Саакашвілі.
Саакашвілі перейшов англійською мовою, сказавши, що звертається до "міжнародних партнерів Грузії", і заявив, що його катували, били, принижували та "нелюдськи чинили".
Нагадаємо, що, за словами голови правлячої партії "Грузинська мрія" Іраклія Кобахідзе, Міхеїл Саакашвілі мав намір здійснити державний переворот у Грузії. Також ASPI news повідомляло, що у Саакашвілі підтверджується синдром посттравматичного стресового розладу, що має зв'язок із фактом тортур у в'язниці та в пенітенціарній системі Грузії.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».
У своєму виступі він натякнув на можливість використання арсеналу РФ, що викликало різку реакцію міжнародної спільноти та нову хвилю тривоги щодо глобальної безпеки.
Соціологи фіксують найнижчі показники підтримки за весь другий термін, пояснюючи падіння не діями опозиції, а внутрішніми кризами та суперечливими рішеннями Білого дому.
Командувач сил НАТО в Європі Алексус Грінкевич заявив, що коригування американської військової присутності не впливають на обороноздатність континенту. Він наголосив: Європа має достатньо ресурсів і сил, аби стримати будь-яку загрозу, а союзники залишаються єдиними у своїй рішучості.
Дональд Трамп знову пригрозив Ірану масштабним ударом, заявивши, що терпіння Вашингтона вичерпане.
Путін і Сі Цзіньпін у спільній заяві згадали Україну, закликавши до «усунення першопричин кризи» та переговорів. Кремль і Пекін підкреслили необхідність політико-дипломатичного врегулювання війни, намагаючись показати себе як сторони, що прагнуть миру.
Литовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс зробив гучну заяву: НАТО, за потреби, має бути готовим атакувати російський анклав у Калінінграді, аби зупинити загрозу з боку Москви. Його слова стали сигналом про новий рівень рішучості Балтії у протистоянні з Кремлем.
Путін у Пекіні почув “Лебедине озеро”: натяк, який не можна ігнорувати. Символічна музика пролунала під час прийому російського лідера в Китаї, викликавши асоціації з останніми днями радянської влади та нагадуванням про крихкість його режиму.
Прессекретар президента РФ заявив, що будь-які дискусії про територіальну приналежність Калінінграда є «неприйнятними» та спрямованими на дестабілізацію регіону.
Заява пролунала як черговий сигнал тиску на Молдову та регіон, де Москва намагається утримати свій вплив, використовуючи тему «захисту співвітчизників».