В НАТО готові до агресивних дій Росії, - Столтенберг
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс готовий до нового конфлікту в Європі на тлі стягування російських військ до кордонів України. Проте, Столтенберг сподівається на політичне врегулювання ситуації, але готовий і до гіршого сценарію розвитку подій.
Альянс підготовлений до нового збройного конфлікту в Європі у разі провалу переговорів західних країн з Росією. Про це сказав Єнс Стольєнберг у коментарі Financial Times у понеділок, 10 січня.
"Я знаю історію Росії. Протягом століть вони мали конфлікти з сусідами. Але Росія має альтернативу: співпрацювати, працювати з НАТО", – заявив Столтенберг.
За словами генсека, США та НАТО готові обговорити з Росією заходи щодо зниження ризику конфлікту, такі як "контроль над озброєннями, зусилля щодо забезпечення більшої прозорості військової діяльності та навчань, а також щодо встановлення ліній зв'язку", - зазначив Столтенберг.
Генсек НАТО наголосив, що разом можна знайти політичний шлях вирішення ситуації, проте ризик конфлікту зберігається. За його словами, Альянс готовий до покращення відносин із РФ і "вже довів, що здатний йти на компроміси та знаходити рішення".
"Стримуючі дії НАТО заслуговують на довіру і сильні... Ми повинні сподіватися і старанно працювати на краще", - сказав Столтенберг, додавши, що при цьому треба бути готовими до гіршого.
Раніше у Білому домі розповіли, які теми обговорювали Байден та Путін під час відеоконференції. Також ASPI news повідомляло, що, за словами Дмитра Пєскова, у Кремлі прориву в розмові з Байденом не очікували. Пєсков запропонував вірити, що президенти змогли донести свої позиції та пропозиції.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.