В ООН засудили намагання Росії виправдати війну в Україні нібито боротьбою з "неонацизмом"
У Раді Безпеки ООН представники близько 50 країн засудили спроби Росії виправдати непровоковане вторгнення в Україну наративами про «боротьбу з неонацистами та неофашистами». Відповідний документ опубліковано на сайті Місії США при ООН.
У спільній заяві за підсумками зустрічі Радбезу організації за формулою Аррії йдеться про те, що російська влада спотворює історію у своїх політичних цілях, просуває брехливі наративи та поширює дезінформацію про сусідні країни. "Ми відкидаємо зусилля Росії, що продовжуються, зі спотворення історії у своїх політичних цілях і просування хибних наративів і дезінформації про сусідні країни, які завдають величезної шкоди, у тому числі шляхом навішування на інших ярликів "неофашистів" і "неонацистів", що не мають під собою жодних підстав", — ідеться в заяві.
Учасники зустрічі зазначили, що проблеми зростання неонацизму й антисемітизму в глобальних масштабах вимагають конструктивного обговорення, проте Москва не збиралася в ньому брати участь, навіть коли проводила зустрічі на цю саму тему. Крім того було підкреслено, що Росія вкотре намагається виправдати повномасштабне та незаконне вторгнення в Україну та відвернути увагу міжнародної спільноти від кричущих порушень РФ Статуту ООН та інших норм міжнародного права.
"Ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів", — заявили учасники. У висновку було сказано, що країни-члени ООН продовжуватимуть засуджувати всі прояви нацизму, неонацизму, антисемітизму, будь-якої форми расизму, расової дискримінації, ксенофобії та нетерпимості.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.
Володимир Путін підписав указ, який дозволяє передавати під тимчасове управління держави об’єкти критичної інфраструктури Росії, якщо їхні власники не забезпечують належний захист від атак безпілотників або не можуть оперативно відновити роботу після ударів.
У Кремлі різко відреагували на намір Великої Британії передати Україні секретні технології для виробництва далекобійних ракет Storm Shadow/SCALP.
Колишній спецпосланець США в Україні Кіт Келлог заявив, що Вашингтону потрібен час, аби збалансувати оборонну допомогу Україні та потреби Близького Сходу. В
Володимир Путін своїм виступом на з'їзді «Єдиної Росії» продемонстрував, що Кремль не налаштований згортати війну проти України та продовжує готувати російське суспільство до затяжного протистояння.
Військово-морські сили США розглядають можливість перейменувати новий авіаносець класу «Форд» USS Doris Miller на честь президента США Дональда Трампа. Якщо це рішення ухвалять, американський флот уперше отримає авіаносець, названий на честь чинного глави держави.
У Росії різко погіршилися суспільні очікування щодо майбутнього країни. За даними опитування ВЦВГД, у липні 2026 року 66% росіян вважали, що попереду на РФ чекають «важкі часи» — показник, який уже наблизився до рівнів початку 1990-х років.
Новий указ Володимира Путіна дозволяє російській владі запроваджувати зовнішнє управління на стратегічних підприємствах, які не змогли належним чином захистити свої об’єкти від українських ударів.
У Кремлі відреагували на повідомлення про можливу нову хвилю мобілізації в Росії, яка, за оцінками української влади та західних аналітиків, може бути пов’язана з підготовкою Москви до подальшого ведення війни проти України.
Російський правитель Володимир Путін може найближчим часом посилити удари по Україні через успішні атаки українських сил по цілях у глибині Росії.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що готовий долучитися до переговорів щодо завершення російсько-української війни, якщо виникне така потреба. Водночас фінський лідер не прагне виходити на перший план і вважає, що його нинішня роль полягає насамперед у непублічній дипломатичній роботі між Україною, США та Європою.