Вибір Трампа для Департаменту юстиції викликав критику з боку лідерів правозахисних організацій – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні (NIC) Алі Реза Резазаде вказує, що призначення Харміт К. Діллон, відомої прихильниці Дональда Трампа, на посаду помічника генерального прокурора у відділі громадянських прав викликало занепокоєння серед правозахисників, які вважають, що її ідеологічні переконання можуть поставити під загрозу дотримання прав маргіналізованих груп.
Харміт К. Діллон — юристка з Каліфорнії та колишня посадовиця Республіканської партії штату, яка відома своєю критикою корпоративних ініціатив з різноманітності, прав трансгендерів і політики локдаунів через коронавірус. Якщо її кандидатуру затвердить Сенат, Діллон очолить команду з сотень юристів, які займаються справами, пов’язаними з антидискримінацією та виборчими правами. Проте очікується, що під її керівництвом відбудеться значний зсув у пріоритетах у порівнянні з адміністрацією Байдена.
Діллон заснувала власну юридичну фірму у 2006 році та брала участь у справах, пов’язаних із законами про виборчі права, перерозподілом округів та іншими питаннями на користь республіканців. Вона стала однією з головних захисників безпідставних заяв Трампа про масові фальсифікації на виборах у 2020 році, закликаючи Верховний суд підтримати його спроби скасувати результати голосування у ключових штатах.
Перед виборами у листопаді 2024 року Діллон повторила свої непідтверджені заяви про шахрайство, ставлячи під сумнів організацію виборів у таких демократично-орієнтованих містах, як Аризона, Мічиган, Вісконсін і Пенсильванія.
“Закони, ухвалені законодавцями, повністю ігноруються… Невелика кількість необраних бюрократів або обраних осіб змінюють результати виборів у кількох округах, і це впливає на підсумок національних виборів — це саме те, що сталося у 2020 році”, — заявила Діллон у жовтні під час подкасту, який вела Ніколь Шанахан, колишня демократка, яка стала прихильницею Трампа.
#алірезазаде #трамп #вибори #сша #політика #діллон #правозахисники
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що вимагатиме від прем’єра Угорщини Віктора Орбана термінових пояснень щодо його контактів із Росією.
Венс відреагував на закиди Тегерана щодо порушення перемир’я, заявивши, що Вашингтон діє в межах домовленостей і прагне уникнути ескалації. Його слова пролунали на тлі нових звинувачень з боку Ірану, який наполягає, що США порушили умови тимчасового миру.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що не бачить нічого особливого у своїй метафоричній розмові з президентом Росії Володимиром Путіним, де вони обговорювали образи миші та лева.
Розслідування міжнародних журналістських проєктів показало, що міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіяярто протягом 2023–2025 років регулярно інформував Сергія Лаврова про внутрішні плани ЄС та координував із Москвою блокування рішень, які могли наблизити Україну до членства в Євросоюзі.
Міністерство закордонних справ України відреагувало на заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса, який у контексті угорських виборів зробив різкі зауваження щодо Києва.
Американські заяви про «перемогу» в Ірані викликали хвилю критики, адже реальна ситуація на місці далека від тріумфу. Видання Politico наголошує, що Вашингтон намагається подати військові дії як успішні, тоді як факти свідчать про нестабільність, нові загрози та відсутність стратегічного результату.
Вибори в Угорщині стали точкою напруги для України та Росії: Forbes пояснив, що на кону стоїть не лише внутрішня політика Будапешта, а й майбутнє регіональної безпеки. Результати голосування можуть визначити, чи залишиться Угорщина союзником Кремля, чи відкриє нову сторінку у відносинах із Києвом та ЄС.
Ексвіцепрезидентка США Камала Гарріс заявила, що поки не ухвалювала остаточного рішення щодо можливого балотування у президенти у 2028 році. Її позиція свідчить про прагнення зосередитися на нинішніх викликах, залишаючи питання майбутньої кампанії відкритим.
Рютте кинув виклик традиційній архітектурі НАТО, заявивши, що Європа має позбутися «нездорової залежності» від США, і тим самим відкрив дискусію про нову роль альянсу у світі.
Орбан опинився в епіцентрі геополітичного спектаклю: Кремль і Вашингтон синхронно намагаються втримати його при владі, перетворюючи Будапешт на арену без правил.