З появою Гарріс питання віку в президентській політиці у США змінилось – Резазаде
Віце-президент іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде вказує, що з появою Камали Гарріс питання віку та покоління у президентстві Сполучених Штатів значно змінилось. Наразі більшість американців, за попередніми опитуваннями, надають перевагу потенційно молодшому президенту.
Місяць тому на президентських дебатах 2024 року брали участь два найстаріші кандидати в американській історії 81-річний президент Байден намагався захистити свою позицію перед викликом від колишнього президента Дональда Трампа, якому 78 років.
Незважаючи на відносно вузьку різницю у віці, опитування показали, що питання віку становить більше виклику для чинного президента, ніж для колишнього. Опитування Washington Post-ABC News-Ipsos показало, що 58 відсотків американців вважають обох кандидатів занадто старими для іншого терміну на посаді президента. Президентські дебати наприкінці червня зміцнили занепокоєння щодо віку Байдена, через що він передав естафету віце-президенту Гарріс, якій лише 59 років.
Провальний виступ Джо Байдена не підняв рейтинги Дональду Трампу, як очікували більшість глядачів, несприйняття придатності Байдена, як президента, через вік зросло так само, як і несприйняття Дональда Трампа. В опитуванні Economist 26 відсотків американців вважали, що вік Трампа серйозно обмежує його здатність виконувати роботу президента, проте зараз цей відсоток значно виріс.
#байден #трамп #вибори #гарріс #алірезазаде
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Росія може вдатися до нової провокації, щоб перевірити рішучість Північноатлантичного альянсу. На його думку, Кремль здатний свідомо створити інцидент із залученням країн НАТО, однак будь-яка спроба випробувати єдність союзників отримає скоординовану та рішучу відповідь.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відреагував на падіння російської крилатої ракети Х-101 у Люблінському воєводстві, назвавши інцидент прямим наслідком війни Росії проти України.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що погіршення ситуації для Росії у війні проти України та зростання внутрішнього тиску на Кремль можуть змусити Володимира Путіна вдатися до небезпечних і непередбачуваних дій.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що нинішня криза, в якій опинилася Росія через війну, міжнародну ізоляцію та санкції, нібито стала для країни «ідеальною». За його словами, саме ці випробування буцімто зміцнили російську державу, посилили суверенітет і згуртували суспільство навколо влади.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не виключає силового сценарію щодо Ірану, якщо дипломатичні зусилля не принесуть результату.
Російський лідер Володимир Путін вдруге за літо ухвалив рішення про збільшення чисельності Збройних сил РФ.
Американська політична активістка та блогерка Лора Лумер, яку ЗМІ називають наближеною до президента США Дональда Трампа, виступила з гучною заявою щодо президента Росії Володимира Путіна.
Сполучені Штати зацікавлені в українських технологіях протидії безпілотникам, адже саме Україна стала країною, яка першою у світі здобула унікальний практичний досвід ведення сучасної війни із масовим застосуванням дронів.
Російський лідер Володимир Путін наближає для себе найгірший сценарій розвитку війни, відмовляючись від припинення вогню та продовжуючи курс на ескалацію.
Падіння російської крилатої ракети Х-101 на території Польщі після чергової масованої атаки по Україні викликало нову дискусію про можливості систем протиповітряної оборони НАТО.