Журналісти знайшли винних у страті дітей через Google Earth та сонячний годинник
У ролику група чоловіків в камуфляжі веде полонених по стежці. Одна жінка тримає дівчинку за руку і йде попереду, поки один з солдатів періодично б'є її по обличчю. До спини другої жінки, що йде позаду, прикріплена маленька дитина. У якийсь момент жінкам зав'язують очі. Полонених ведуть зі стежки і змушують сісти на землю. "Так, йди сюди, маленька дівчинка", - каже солдат дівчинці, яка йшла з жінкою за руку, знімає її майку і обмотує навколо її голови. Потім військові відкривають вогонь і вбивають всіх чотирьох.
"BH, ви помрете", - вимовляє автор ролика перед стратою. Абревіатура означає радикальну ісламістську організацію "Боко харам", бойовики якої нападають в тому числі на Камерун. Таким чином стає зрозуміло, що військові запідозрили жінок в причетності до організації.
Правозахисники з Amnesty International не сумнівалися, що страта відбулася саме в Камеруні, проте подробиць вбивства практично не було.
24 вересня Африканська служба Бі-бі-сі опублікувала підсумки тривалого розслідування, з якого з'ясувалося, коли і де конкретно, а також хто саме вбив двох жінок і двох дітей. Для цього журналісти ретельно вивчили вірусне відео, скористалися підручними інструментами та підтвердили інформацію у джерел. Також Бі-бі-сі спростувало всі аргументи камерунської влади.
Після тижнів заперечення, що страта відбулася саме в цій країні, міністр комунікації оголосив, що сім військовослужбовців арештовані і вже перебувають під слідством. Бі-бі-сі впізнало особу трьох передбачуваних вбивць, які внесені до опублікованого урядом списку.
Бі-бі-сі поділилося результатами розслідування з представником уряду Камеруну. Той не відповів виданню безпосередньо, повторивши лише, що сім військових арештовані і розжалувані як мінімум на час розслідування.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта двічі проводив непублічні контакти з представниками Кремля щодо війни Росії проти України, намагаючись з’ясувати можливі дипломатичні шляхи завершення бойових дій.
Американські демократи заявили, що після перемоги на виборах мають намір відновити тіснішу координацію зі своїми європейськими партнерами щодо підтримки України та закликали не списувати їх із політичної гри.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Китай відіграє важливу роль у підтримці російської військової машини, допомагаючи Москві обходити міжнародні обмеження, і закликав Пекін врахувати наслідки такої політики.
Президент Росії Володимир Путін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої, за повідомленнями ЗМІ, порушував тему війни проти України та намагався представити власне бачення ситуації на фронті.
Президент США Дональд Трамп і російський лідер Володимир Путін опинилися у ситуації, коли вихід із розпочатих ними криз стає дедалі складнішим. Оглядач The Washington Post Девід Ігнатіус заявив, що обидва політики потрапили у «пастку влади», де визнання помилок може коштувати їм політичного впливу.
Російський лідер Володимир Путін знову підписав указ про збільшення штатної чисельності Збройних сил РФ, що стало вже другим таким рішенням із початку 2026 року. Нове розширення російської армії відбувається на тлі триваючої війни проти України та зростання військових потреб Кремля.
Єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс заявив, що Україна має одну з найсильніших армій сучасної Європи та повинна стати невід’ємною частиною майбутньої європейської системи безпеки.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що міністр оборони США Піт Гегсет залишив зустріч глав оборонних відомств Альянсу раніше не через політичні розбіжності чи небажання зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським, а через заздалегідь заплановані зобов’язання.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що головна мета Росії полягає не у прямому нападі на країни НАТО, а у спробі послабити Європу, створити атмосферу страху та змусити союзників України сумніватися у власній стійкості.
Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що європейські лідери нібито намагалися змінити позицію президента США Дональда Трампа щодо війни в Україні під час саміту «Групи семи» у Франції, назвавши їхні аргументи «некорисними» для Москви.