Аналітики CSIS оцінили темпи наступу РФ: російська армія просувається найповільніше серед великих воєн сучасності
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
До такого висновку дійшли аналітики американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), які зазначають, що попри величезні людські та матеріальні втрати, армія РФ просувається темпами, які поступаються навіть найкривавішим наступальним операціям минулого століття.
У своєму дослідженні експерти проаналізували швидкість просування російських військ на ключових ділянках фронту та порівняли її з історичними кампаніями. За їхніми підрахунками, на окремих напрямках російські підрозділи просувалися лише на 15–70 метрів за добу, що є одним із найнижчих показників серед масштабних наступальних операцій за останні сто років.
Фахівці наголошують, що після захоплення ініціативи у 2024 році Росії так і не вдалося здійснити стратегічний прорив української оборони. Незважаючи на постійний тиск, масоване застосування артилерії, авіації, дронів і чисельну перевагу в живій силі, фронт залишається переважно позиційним, а територіальні здобутки Кремля залишаються мінімальними.
Автори звіту також звернули увагу на надзвичайно високу ціну такого просування. За оцінками CSIS, російська армія вже втратила близько 1,2 мільйона військових убитими, пораненими та зниклими безвісти, що робить нинішню війну найкривавішим конфліктом для Росії з часів Другої світової війни. При цьому територіальні результати залишаються непропорційно малими.
Експерти зазначають, що навіть такі відомі битви, як Сомма під час Першої світової війни, характеризувалися вищими темпами наступу, ніж нинішні російські операції поблизу Покровська, Часового Яру чи Куп'янська. Це свідчить про високу ефективність української оборони, яка змушує противника витрачати величезні ресурси заради незначних тактичних успіхів.
Окрему увагу у дослідженні приділено стану російської економіки. Аналітики вважають, що хоча вона продовжує функціонувати в умовах війни, дедалі більше проявляються ознаки виснаження: сповільнення економічного зростання, дефіцит робочої сили, скорочення виробництва та зростання фінансового навантаження на державу.
На думку авторів звіту, Кремль поки що здатний підтримувати війну завдяки мобілізації ресурсів, однак нинішня модель ведення бойових дій не забезпечує швидкого досягнення стратегічних цілей. Саме тому війна дедалі більше набуває характеру виснажливого конфлікту, де вирішальне значення мають економічна стійкість, виробництво озброєнь і підтримка союзників.
Аналітики також вказують, що відсутність масштабних проривів означає збереження високої інтенсивності бойових дій у найближчій перспективі. Росія продовжує намагатися поступово виснажити українську оборону, однак темпи її просування не відповідають масштабам понесених втрат і витрачених ресурсів.
Таким чином, дослідження CSIS ставить під сумнів твердження Кремля про успішний розвиток наступальної кампанії. Попри постійний тиск на фронті, російська армія демонструє найповільніше просування серед великих воєнних кампаній сучасної історії, сплачуючи за кожен кілометр надзвичайно високу ціну.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
ПолітикаЖурналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
ПолітикаУкраїна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
ПолітикаУкраїна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
ПолітикаКолишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вирішив повернути державну нагороду України, передавши орден до музею, присвяченого жертвам Волинської трагедії.
ПолітикаРосія дедалі більше стикається з проблемами комплектування своїх військ і змушена посилювати фінансові стимули для залучення нових контрактників до армії.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.