Масований удар по Києву змінює порядок денний НАТО: союзники готують рішення щодо посилення ППО України
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
На тлі трагедії західні ЗМІ повідомляють, що однією з центральних тем саміту НАТО в Анкарі стане подальше зміцнення системи протиповітряної оборони України, зокрема постачання нових комплексів, ракет-перехоплювачів і довгострокова підтримка української ППО.
За інформацією джерел, країни Альянсу мають намір приділити особливу увагу посиленню захисту українських міст від російських ракетних і дронових атак. Очікується, що під час саміту обговорюватимуться нові механізми фінансування військової допомоги, збільшення виробництва озброєнь та забезпечення України сучасними засобами протиповітряної оборони.
Актуальність цього питання різко зросла після масованого удару по Києву. Під час атаки російські війська застосували ракети та ударні безпілотники, внаслідок чого були зруйновані житлові будинки, пошкоджена цивільна інфраструктура, а кількість загиблих значно збільшилася після того, як рятувальники почали діставати людей із-під завалів. Постраждали також десятки мирних жителів.
Рятувальні роботи в українській столиці тривали безперервно. Пошукові групи використовували спеціальну техніку для розбору конструкцій, оскільки існувала загроза подальших обвалів. Через це офіційні служби попереджали, що остаточна кількість жертв може зрости.
На цьому тлі українська сторона продовжує наполягати на необхідності збільшення кількості сучасних систем ППО, насамперед комплексів для перехоплення балістичних ракет. Київ наголошує, що саме такі засоби залишаються критично важливими для захисту великих міст, енергетичної інфраструктури та цивільного населення.
За даними дипломатичних джерел, союзники можуть оголосити під час саміту про нові пакети підтримки України, які включатимуть не лише озброєння, а й масштабні контракти на виробництво систем протиповітряної оборони та боєприпасів. Також обговорюється довгострокова модель забезпечення української армії необхідними засобами захисту.
Саміт НАТО в Анкарі, який відбудеться 7–8 липня, присвятять питанням оборонних інвестицій, розвитку військової промисловості та подальшої підтримки України. Керівництво Альянсу вже заявило, що безпека України безпосередньо пов'язана з безпекою всього євроатлантичного простору, а допомога Києву залишатиметься одним із ключових напрямків роботи НАТО.
Таким чином, нова російська атака на Київ стала не лише черговою трагедією для України, а й додатковим аргументом для партнерів щодо необхідності прискорити рішення про подальше зміцнення української системи протиповітряної оборони напередодні саміту Альянсу.
Кирило Буданов заявив, що Україна найближчим часом може спробувати оживити переговорний процес із Росією.
Колишній спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог під час молитовного сніданку в Києві заявив, що Україну та Сполучені Штати об’єднують прагнення до свободи, гідності та опору імперіям. Американський генерал наголосив: коли одна країна проливає кров за свободу, інша не може залишатися осторонь.
Володимир Зеленський заявив, що Україна нині стикається із двома глобальними проблемами — загрозою балістичних ударів і нестачею фінансування оборони. Президент повідомив про очікувані 30 млрд євро європейських коштів та дефіцит бюджету Міністерства оборони на рівні 27 млрд доларів.
Володимир Зеленський розповів про серйозний конфлікт між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та ексголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.
Володимир Зеленський повідомив про повернення в Україну ще десяти військовослужбовців у межах спеціального етапу обміну. Воїнів ЗСУ та Національної гвардії, які захищали країну на Донецькому напрямку, вдалося повернути через територію Білорусі. Раніше всі вони вважалися зниклими безвісти.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков відреагував на нічну атаку безпілотників по логістичних об’єктах російського маркетплейсу Ozon. Представник російської влади заявив, що Україна нібито «відкрила ящик Пандори», а удари по російських об’єктах матимуть для Києва наслідки.
Король Великої Британії Чарльз III разом із королевою-консортом Каміллою звернувся до українського народу з нагоди Дня Незалежності. Монарх відзначив надзвичайну стійкість українців, назвав багаторічну дружбу між Україною та Британією джерелом натхнення і побажав українцям миру, безпеки та процвітання.
ЛМіністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не погодиться на припинення бойових дій, якщо в Україні залишиться нинішня влада. Російський дипломат фактично пов’язав завершення війни з вимогою політичних змін у Києві, назвавши перемир’я без виконання цієї умови «зрадою» того, що, за його словами, зробили попередні покоління росіян.
Володимир Зеленський розповів про серйозні розбіжності, які виникли між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим щодо повноважень Міноборони та військового командування.
Валерій Залужний у своєму роздумі до 35-річчя Незалежності України закликав не втратити майбутнє, аналізуючи помилки минулих десятиліть.
Кирило Буданов заявив, що Україна найближчим часом може спробувати оживити переговорний процес із Росією.
Колишній спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог під час молитовного сніданку в Києві заявив, що Україну та Сполучені Штати об’єднують прагнення до свободи, гідності та опору імперіям. Американський генерал наголосив: коли одна країна проливає кров за свободу, інша не може залишатися осторонь.
Володимир Зеленський заявив, що Україна нині стикається із двома глобальними проблемами — загрозою балістичних ударів і нестачею фінансування оборони. Президент повідомив про очікувані 30 млрд євро європейських коштів та дефіцит бюджету Міністерства оборони на рівні 27 млрд доларів.
Володимир Зеленський розповів про серйозний конфлікт між колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим та ексголовнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським.