Арахамія запевняє, що не обговорював з Коломойським відставку Разумкова
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія спростував інформацію про те, що обговорював з бізнесменом Ігорем Коломойським питання можливого голосування за відставку Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради. За його словами, така інформація "підставляє" Разумкова.
Давид Арахамія спростував інформацію про розмову з Ігорем Коломойським із приводу відставки спікера ВРУ Дмитра Разумкова. Про це повідомило агентство "Інтерфакс-Україна" напередодні.
"Я не знаю. У пана Ткача запитаєте (журналіст Михайло Ткач оприлюднив в мережі фото розмови Арахамія і Коломойського на футбольному матчі Динамо-Бенфіка, які нібито обговорювали можливість відставки Разумкова, - ред.), Якщо він хоче підставляти пана Разумкова, то нехай пан Ткач приходить і дає свою позицію. У мене не було ніякої такої розмови", - сказав Арахамія. журналістам в п'ятницю.
Раніше деякі українські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомляли, що Арахамія і Коломойський в розмові на футбольному матчі Динамо - Бенфіка нібито досягли домовленості про те, що влада може отримати голоси за відставку Разумкова від депутатів, на яких має вплив бізнесмен. Також медіа відзначають, що відповідне голосування, ймовірно, відбудеться у Верховній Раді вже в наступну п'ятницю.
Нагадаємо, що раніше Арахамія звинуватив телеканал CNN у брехні через фільм про вагнерівців та зв'язки з Росією. Також ASPI news повідомляло, що Арахамія звернувся до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, щоб той в наступний раз відключав мікрофон тим ораторам, який ухиляються від теми.
Україна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
Російські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.
Втрати Росії в особовому сладі з початку повномасштабної війни в Україні становлять 1,3 мільйона військових. Про це заявив на брифінгу посадовець НАТО, повідомило DW.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабу.
Президент України Володимир Зеленський повідомив президенту Франції Еммануелю Макрону, що з росіянами треба вибудовувати не просто діалог, а чинити на них тиск.
Генсек НАТО Марк Рютте після візиту в Київ, який відбувся 3 лютого, переконався в незламності України. Він заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін намагається зламати сусідню країну, проте зробити це йому не вдасться.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить усе, щоб бути технічно готовою до вступу в Європейський Союз до 2027-го року. Він також наголосив, що хоче отримати конкретну дату, коли наша країна зможе приєднатися до союзу.
Президент Володимир Зеленський заперечив можливість приїзду до Росії задля проведення там мирних перемовин. Причина відмови – це те, що РФ є агресором, і саме Москва розв'язала повномасштабну неспровоковану війну.
Україна готова боротися з Росією далі, якщо можливості підписати хорошу угоду про завершення війни не буде.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що звільнив Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента не через справу "Мідас".
Російські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.