Постанова Кабінету міністрів від 11 березня передбачала введення карантинних заходів з метою протидіяти поширенню інфекції COVID-19. Після продовження терміну карантину такі заходи безпосередньо вплинули на фінанси як простих громадян, так і на бюджет країни.

Внаслідок поширення вірусу прогнозовано знижуються обсяги виробництва на підприємствах і збільшується безробіття. У зв'язку з чим парламентом була ухвалена низка законів з метою підтримати працівників і роботодавців на час карантину:

1. Закон №3219 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19";
2. Закон №3220 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період карантину";
3. Закон №3275, спрямований на забезпечення додаткових соціальних і економічних гарантій.

Яким чином ці закони захищають українців, які фізично не можуть працювати в період карантину і чи можуть роботодавці, спираючись на дану ситуацію, знижувати зарплату або звільняти? Кореспонденту ASPI news про це розповів адвокат "Barristers" Вадим Колокольников.

"Відразу потрібно зазначити, що в умовах карантину, з самого його початку, було встановлено тимчасову заборону на роботу закладів громадського харчування, торгово-розважальних центрів і тому подібних. Роботодавець в такому випадку самостійно вирішував - припиняти чи продовжувати роботу. Він повинен був забезпечити віддалену роботу через Інтернет для своїх співробітників або взагалі встановити режим простою підприємства. Таким чином, в перші дні карантину працівникам надали можливість отримати відпустку без збереження заробітної плати, термін якої не включався до загальної - 15 днів.

Після того, як режим карантину продовжили до 24 квітня, підприємствам надали право змінити режим своєї роботи або визначити період карантину як "простій". Важливо, в цей період за працівником зберігається його заробітна плата, тобто його не можуть "викинути" на вулицю. Роботодавці наразі можуть доручати співробітникам працювати з дому, і оплата праці передбачається в повному обсязі, але це за погодженням між працівником і роботодавцем. Гнучкий графік також жодним чином не тягне за собою зміни в оплаті праці і не впливає на обсяг трудових прав працівників. Також потрібно зазначити, що період перебування в лікарні або на самоізоляції, станом на 5 квітня, зараховується як тимчасова непрацездатність з оформленням лікарняного листа.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що карантин не є юридичною підставою для невиплати роботодавцем заробітної плати, переведення працівника на іншу роботу, обмеження прав працівників, або надання права звільнити працівника з посади. Для зміни існуючих умов праці або звільнення повинні бути вагомі підстави, передбачені положеннями "Кодексу законів про працю", і карантин до них не відноситься".