Банкрутство ГТС: Тимошенко подала заяву проти Порошенка, Коболєва та Гройсмана
До Єдиного реєстру розслідувань внесено заяву партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко щодо доведення до банкрутства української газотранспортної системи, про це політик повідомила на прес-конференції.
Заяву про доведення до банкрутства ГТС партія Тимошенко подала проти п’ятого президента Петра Порошенка, голови Нафтогазу Андрія Коболєва та прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
Крім цього, Тимошенко звернулась до президента Володимира Зеленського з проханням втрутитися в ситуацію з "банкрутством ГТС".
Зазначається, що напередодні оператор Газотранспортної системи Укртрансгаз повідомляв про нестачу коштів на рахунках для закупівлі газу для технічних потреб ГТС. 21 червня в Укртрансгазі повідомили, що провалили всі торги з купівлі газу для технічних потреб ГТС.
Укртрансгаз — дочірня компанія Нафтогазу, яка відповідає за роботу газотранспортної системи України.
Раніше представник польського уряду з питань стратегічної енергетичної інфраструктури Петро Наїмський заявив про готовність Польщі приєднати газопровід до української ГТС.
Петро Наїмський зазначив, що на даний момент Польща чекає рішення від української сторони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.
Володимир Путін під час розмови з президентом США Дональдом Трампом дав сигнал про свої плани щодо війни проти України, що було зафіксовано аналітиками Інституту вивчення війни (ISW).
Президент США Дональд Трамп після розмови з Володимиром Путіним зробив гучну заяву, в якій переплутав Іран з Україною, коментуючи військові поразки Росії. Він наголосив, що Москва «зазнала поразки у воєнному плані», але його обмовка одразу стала предметом обговорення у медіа та політичних колах.
Президент Володимир Зеленський відреагував на виступ короля Чарльза III у Конгресі США, назвавши його «сильним і символічним сигналом» для всього світу.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається зірвати домовленості України щодо постачання сучасних дронів, розглядаючи такі угоди як загрозу своїй військовій перевазі.
Президент Володимир Зеленський закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Росію, аби зменшити її агресію та не допустити втягування Білорусі у війну. Він наголосив, що саме рішучі дії союзників можуть зупинити Кремль від розширення фронту та використання Мінська як нового плацдарму.
Україна готується з’ясувати деталі пропозицій команди Дональда Трампа щодо можливого перемир’я та мирної угоди.
У День перемоги: Кремль заговорив про можливе перемир’я з Україною, намагаючись використати символічну дату для політичного сигналу. Російські представники натякнули на готовність до переговорів, але лише на власних умовах, що викликало скепсис у Києві та серед міжнародних партнерів.