Хмара назвав стратегію перемоги України: "Війна має перейти на територію Росії"
Україна має реальний шанс перемогти у війні проти Росії, однак для цього їй необхідно відмовитися від успадкованої радянської моделі ведення бойових дій.
Новий міністр оборони Євгеній Хмара вважає, що ключем має стати власна асиметрична стратегія, яка передбачає системне ураження критичних для російської економіки та військової машини об'єктів.
Новий міністр оборони України Євгеній Хмара заявив, що країна не зможе перемогти Росію, якщо продовжить воювати за старими правилами. На його думку, пряме протиставлення української армії російській у форматі дзеркальної відповіді не дозволяє досягти стратегічної переваги.
Своє бачення подальшої стратегії Хмара виклав в інтерв'ю американському виданню National Interest. Він наголосив, що Україна повинна використовувати принципово інший підхід до ведення війни, який враховує відмінності між потенціалами двох держав.
Одним із головних аргументів міністра є те, що Україна не може перемогти Росію, намагаючись створити її копію на полі бою. За його словами, «маленька радянська армія» не здатна перемогти «велику радянську армію», якщо обидві сторони використовують однакову модель ведення бойових дій.
Саме тому Україні потрібна власна модель війни. Хмара не розкрив усіх її деталей, однак окреслив головний принцип — застосування асиметричних ударів углиб території країни-агресорки.
Йдеться про перенесення частини бойових дій на територію Росії таким чином, щоб завдавати противнику значно більших економічних і стратегічних втрат, ніж вартує сама операція.
За словами Хмари, Україна вже значною мірою сформувала такий підхід. Новий міністр оборони та командувач ЗСУ Михайло Драпатий спільно готують наступний етап перенесення бойових дій на територію агресора.
Одним із найбільш показових прикладів такої стратегії Хмара називає операцію «Павутина». У червні 2025 року українські FPV-дрони завдали ударів по п'яти російських військових аеродромах у глибокому тилу РФ.
За оцінкою, наведеною National Interest, вартість задіяних у цій операції дронів становила близько 1 млн доларів. Водночас завдані російській стратегічній авіації збитки оцінювалися більш ніж у 5 млрд доларів.
Для Хмари цей приклад демонструє головну перевагу асиметричного підходу: Україні не потрібно витрачати співмірні з противником ресурси, якщо відносно дешевий засіб ураження здатен завдати Росії багатомільярдних втрат.
Ту саму логіку, за словами міністра, Україна використовує і в нинішній далекобійній кампанії. Цілями стають не просто окремі об'єкти, а так звані вузлові точки, від яких залежить функціонування значно ширших систем.
Серед таких цілей Хмара називає нафтопереробні заводи, транспортні вузли та експортні логістичні маршрути. Їхнє ураження має створювати для Росії наслідки, які виходять далеко за межі безпосереднього пошкодження конкретного об'єкта.
Ключовим показником ефективності такої операції міністр називає співвідношення між її вартістю та збитками, завданими противнику. За його оцінкою, вартість українського удару має становити приблизно 2% від економічних збитків, яких він завдає Росії.
Таким чином, стратегія передбачає поступове виснаження російської системи через удари по її найбільш важливих елементах. Якщо один відносно недорогий удар змушує Росію втрачати значно більші ресурси, Україна отримує можливість постійно підтримувати такий тиск.
Хмара стверджує, що результати цієї стратегії вже помітні. За його словами, близько 43% потужностей російської нафтопереробної галузі вже виведено з ладу.
Водночас, як зазначає міністр, навіть російська статистика фіксує двозначне падіння виробництва пального цього року. Росія також уже змушена імпортувати паливо та запроваджувати нормування бензину для власних споживачів.
Саме через це Хмара вважає асиметричність українських ударів принциповою. Росія намагається завдавати ударів по українській цивільній інфраструктурі та населенню, тоді як Україна, за його словами, повинна концентруватися на тому, що забезпечує фінансування російської війни.
Такий підхід дозволяє змінити логіку протистояння. Замість постійної спроби відповідати Росії ударом на удар Україна може створювати для агресора економічні проблеми, які поступово скорочуватимуть його здатність підтримувати війну.
При цьому Хмара не говорить про необхідність копіювати російські методи. Навпаки, його концепція базується на використанні українських технологічних і організаційних переваг для досягнення максимального ефекту за мінімальних витрат.
Особливу роль у цьому підході відіграють далекобійні безпілотні системи. Вони дозволяють Україні атакувати об'єкти, які раніше були недосяжними, і при цьому створювати для російської сторони значно дорожчі наслідки.
Саме розвиток таких можливостей може стати одним із ключових елементів нової української стратегії. Йдеться про постійний тиск на російську економіку, транспортну систему, енергетичний сектор та інші елементи, які забезпечують продовження війни.
За словами Хмари, Україна вже має приклади, коли порівняно невеликі витрати дозволяли досягати масштабного результату. Операція «Павутина» стала одним із таких прикладів, а нинішня далекобійна кампанія продовжує цю логіку.
Водночас міністр оборони пов'язує подальший розвиток цієї стратегії з роботою всього сектору оборони. Раніше президент Володимир Зеленський ставив перед новим керівником Міноборони завдання налаштувати всю систему — від виробництва та закупівель до постачання озброєння військам.
Окремо йшлося про необхідність розширювати застосування далекобійних ударів по території Росії, посилювати захист українського неба та збільшувати можливості для наступальних операцій.
У такому контексті позиція Хмари вписується в курс на збільшення українських можливостей діяти на значній відстані від лінії фронту. Його підхід передбачає, що війна не повинна залишатися винятково боротьбою за окремі позиції на передовій.
Натомість Україна має створювати для Росії проблеми там, де вони можуть безпосередньо впливати на її здатність фінансувати та забезпечувати війну.
Саме в цьому Хмара бачить можливість для України компенсувати значно більший ресурсний потенціал Росії. Якщо Москва має можливість витрачати величезні ресурси на продовження війни, Київ повинен змушувати її витрачати ще більше для підтримки тієї самої спроможності.
Тому, за логікою нового міністра оборони, перемога залежить не від спроби зрівнятися з Росією за кількістю військової техніки чи ресурсів, а від здатності змінити сам характер протистояння.
Україна, на думку Хмари, має реальний шанс перемогти саме завдяки власному методу ведення війни. Його основою повинні стати асиметричні удари, перенесення бойових дій углиб Росії та системне ураження вузлових елементів економіки й військової інфраструктури агресора.
Таким чином, Євгеній Хмара пропонує відмовитися від дзеркальної відповіді Росії та робити ставку на асиметричну війну. Удар по стратегічній системі противника має бути значно дешевшим за наслідки, які він створює для російської економіки та військової машини.
За оцінкою міністра, перші результати такого підходу вже проявляються у російській нафтопереробці та паливному секторі. Подальше посилення далекобійних можливостей, на його думку, може стати одним із головних інструментів, завдяки якому Україна отримає можливість змінити баланс сил у війні.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними на тлі підготовки Росії до продовження війни проти України та можливого загострення ситуації в усьому регіоні.
Російське керівництво поставило перед окупаційними військами нове завдання щодо Донбасу, однак навіть у військовому керівництві РФ визнають, що встановлені строки є нереалістичними.
Російський правитель Володимир Путін під час зустрічі зі студентами та викладачами спробував пояснити необхідність війни проти України через приклад із тваринного світу.
Україна поступово переходить до нової моделі далекобійного протистояння з Росією, за якої удари мають завдавати не лише миттєвих втрат, а й накопичувати стратегічний ефект.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що майбутнє України залежатиме передусім від людей, які готові брати на себе відповідальність і діяти більше, ніж від них вимагають.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що проведення виборів під час повномасштабної війни може створити серйозні ризики для України.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов пояснив рішення не звільняти заступників свого попередника Андрія Єрмака. За його словами, після приходу на посаду він свідомо обрав шлях інституційної сталості, оскільки масштабна заміна людей могла б зупинити робочі процеси щонайменше на кілька місяців.
Україні необхідно щомісяця мобілізувати щонайменше 30 тисяч людей, щоб утримувати нинішню ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов, водночас наголосивши на необхідності боротися з випадками незаконних дій ТЦК та насильницькою мобілізацією.
Президент Володимир Зеленський заявив, що відповідальні за розміщення боєприпасів поблизу житлової забудови мають понести покарання.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров стверджує, що Володимир Путін нібито погодився з американськими пропозиціями щодо завершення війни проти України під час переговорів із Дональдом Трампом в Анкориджі.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними на тлі підготовки Росії до продовження війни проти України та можливого загострення ситуації в усьому регіоні.
Російське керівництво поставило перед окупаційними військами нове завдання щодо Донбасу, однак навіть у військовому керівництві РФ визнають, що встановлені строки є нереалістичними.
Російський правитель Володимир Путін під час зустрічі зі студентами та викладачами спробував пояснити необхідність війни проти України через приклад із тваринного світу.
Україна поступово переходить до нової моделі далекобійного протистояння з Росією, за якої удари мають завдавати не лише миттєвих втрат, а й накопичувати стратегічний ефект.