Байден підписав рекордний бюджет Пентагону з грошима для України
Президент Сполучених Штатів Америки (США) Джо Байден підписав законопроект про щорічні витрати на оборону, в якому передбачена рекордна сума для Пентагону 886 мільярдів доларів. У ньому вказується також допомога для України.
Про це повідомила пресслужба Білого домуs. Цей законопроект про оборонну політику Штатів минулого тижня був ухвалений Конгресом. "Сьогодні я підписав закон H.R. 2670, "Закон про дозвіл на національну оборону (NDAA) на 2024 фінансовий рік" ("Акт"). Закон дозволяє асигнування на фінансовий рік головним чином для програм національної безпеки Міністерства оборони, Міністерства енергетики, Державного департаменту та розвідувального співтовариства", - йдеться в повідомленні.
Також Байден заявив, що закон надає критично важливі повноваження, необхідні для створення армії, необхідної "для стримування майбутніх конфліктів, одночасно підтримуючи військовослужбовців, їхніх подружжя та сім’ї, які щодня виконують цю місію". "Моя адміністрація з нетерпінням чекає на співпрацю з Конгресом щодо відновлення повноважень цього важливого органу національної безпеки якнайшвидше в новому році. Хоча я із задоволенням підтримую важливі цілі NDAA, я зауважу, що деякі положення Закону викликають занепокоєння", - додав американський президент.
Сума для допомоги Україні в заяві Білого дому не вказується. Разом з тим Reuters уточнює, що законопроект продовжує один захід допомоги Києву, ініціативу сприяння безпеці України, до кінця 2026 року, дозволяючи виділити 300 мільйонів доларів на програму у фінансовому році, який закінчується 30 вересня 2024 року, і в наступному.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.