Богдан підтвердив існування заяви на звільнення
Глава Офісу президента України Андрій Богдан прокоментував заяву про своє звільнення, яку з четверга тиражують на своїх сторінках українські ЗМІ.
Андрій Богдан зазначив, що дійсно писав заяву про звільнення, проте він не знає, яким чином вона могла потрапити в мережу.
Про це Богдан сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу в Івано-Франківську, де сьогодні з робочою поїздкою перебуває президент Володимир Зеленський.
"Заяву писав, усі писали. Як вона з'явилася в інтернеті, не знаю. Може - журналісти-розслідувачі, може СБУ, може, провокація якихось спецслужб", - сказав Богдан.
На питання, чи є у Богдана бажання звільнитися, він відповів:
"Бажання моє мало від чого залежить. Президент може підписати таку заяву в будь-який момент".
Нагадаємо, у четвер, 1 серпня, українські ЗМІ поширили інформацію про звільнення Богдана. Інформаційним приводом для цієї новини послужило фото заяви, що якимось чином стало надбанням мережі.
У п'ятницю, 2 серпня, видання "Українська правда" спробувала взяти коментар у прессекретаря Офісу президента Юлії Мендель щодо теоретичної відставки глави ОП Андрія Богдана, проте вона зазначила, що "чутки коментувати не буде".
Ближче до полудня п'ятниці, 2 серпня, президент України Володимир Зеленський підтвердив існування заяви про звільнення від голови Офісу президента України Андрія Богдана.
Це сталося під час розмови з представниками ЗМІ в Івано-Франківську в рамках робочої поїздки Зеленського, повідомляє сайт Офісу президента.
"Ми не тримаємось за владу. Ми - всі ключові люди, які зі мною прийшли, - домовилися з самого початку, що напишемо заяви на звільнення. Якщо суспільство або президент відчуватимуть, що та чи інша людина не може впоратися з поставленими перед Україною завданнями, то в будь-який момент ця людина, не тримаючись за крісло, піде у відставку", - заявив Володимир Зеленський.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.