Богдан підтвердив існування заяви на звільнення
Глава Офісу президента України Андрій Богдан прокоментував заяву про своє звільнення, яку з четверга тиражують на своїх сторінках українські ЗМІ.
Андрій Богдан зазначив, що дійсно писав заяву про звільнення, проте він не знає, яким чином вона могла потрапити в мережу.
Про це Богдан сказав, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу в Івано-Франківську, де сьогодні з робочою поїздкою перебуває президент Володимир Зеленський.
"Заяву писав, усі писали. Як вона з'явилася в інтернеті, не знаю. Може - журналісти-розслідувачі, може СБУ, може, провокація якихось спецслужб", - сказав Богдан.
На питання, чи є у Богдана бажання звільнитися, він відповів:
"Бажання моє мало від чого залежить. Президент може підписати таку заяву в будь-який момент".
Нагадаємо, у четвер, 1 серпня, українські ЗМІ поширили інформацію про звільнення Богдана. Інформаційним приводом для цієї новини послужило фото заяви, що якимось чином стало надбанням мережі.
У п'ятницю, 2 серпня, видання "Українська правда" спробувала взяти коментар у прессекретаря Офісу президента Юлії Мендель щодо теоретичної відставки глави ОП Андрія Богдана, проте вона зазначила, що "чутки коментувати не буде".
Ближче до полудня п'ятниці, 2 серпня, президент України Володимир Зеленський підтвердив існування заяви про звільнення від голови Офісу президента України Андрія Богдана.
Це сталося під час розмови з представниками ЗМІ в Івано-Франківську в рамках робочої поїздки Зеленського, повідомляє сайт Офісу президента.
"Ми не тримаємось за владу. Ми - всі ключові люди, які зі мною прийшли, - домовилися з самого початку, що напишемо заяви на звільнення. Якщо суспільство або президент відчуватимуть, що та чи інша людина не може впоратися з поставленими перед Україною завданнями, то в будь-який момент ця людина, не тримаючись за крісло, піде у відставку", - заявив Володимир Зеленський.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.