Чому Україну не запросили на саміт НАТО 14 червня, – експерт про результати візиту Блінкена в Київ
Українців не запросили на саміт НАТО, який відбудеться 14 червня в Брюсселі. Що це означає в контексті російської агресії та ескалації на кордоні з Україною, розповів політичний експерт Андрій Кучер.
"Присутність української делегації на саміті НАТО не так важлива, як дієва підтримка наших західних партнерів. Зрештою, влітку в Києві відбудеться "Кримська платформа", представництво на якій й покаже справжній рівень підтримки України у світі", – сказав Кучер.
Експерт вважає, що не потрібно робити швидких негативних висновків з цієї новини. А звернути увагу на недавній візит до Києва держсекретаря США Ентоні Блінкена, який показав – Америка готова підтримувати Україну. І цей меседж був спрямований навіть більше для світу, ніж для нас.
"Важливо, що Блінкен підкреслив – в Україні, крім зовнішнього ворога є внутрішній. А саме – олігархи. Їхнє намагання ставити власне збагачення понад державний інтерес дає можливість Росії просувати у нас свій порядок денний. Вже, сьогодні, 11 травня, під час форуму "Україна 30" президент Володимир Зеленський та секретар РНБО Олексій Данілов підтвердили, що незабаром проти 13 українських олігархів будуть запроваджені санкції", – зазначив Кучер.
Політолог звернув увагу, що під час переговорів Блінкена з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою та прем’єром Денисом Шмигалем, американський держсекретар неодноразово підкреслював, що США будуть активно підтримувати Україну й на міжнародній арені.
"Повторюся, у контексті сказаного Блінкеном, факт, що Україну не запросили на червневий саміт НАТО, є не дуже важливим. Зрештою, країни-члени Альянсу завжди кажуть досить туманні речі про наші перспективи у НАТО. Останнім часом навіть говорять, що буде створено новий безпековий орган вже за участю Києва. Бо у разі повномасштабної війни між Росією та Україною, конфлікт зачепить усю Європу, а значить – увесь світ", – підсумував Кучер.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.