"Для вступу України в НАТО парламент має ухвалити 60 законів", – віце-спікер Верховної Ради Стефанчук
"Наразі європейська та євроатлантична інтеграція є пріоритетом зовнішньої політики України". Про це заявив віцеспікер парламенту Руслан Стефанчук під час брифінгу "Чому Україна досі не в НАТО: хто винен та, що робити?" 8 лютого.
Нардеп зазначив, що провідна роль Верховної Ради у процесі інтеграції України до ЄС та НАТО базується на трьох підвалинах. По-перше, на співпраці ВР з парламентською Асамблеєю НАТО. По-друге, саме парламент забезпечує нормативний процес створення передумов вступу країни до НАТО. По-третє, Рада здійснює контроль над органами виконавчої влади, зокрема, щодо запровадження законів в дію.
"Ми пройшли довгий шлях від травня 1992 року, коли Україна стала асоційованим членом парламентської Асамблеї НАТО, до статусу партнера Альянсу з розширеними можливостями у 2020 році", – сказав Стефанчук.
Віцеспікер назвав пріоритетом роботи Верховної Ради запровадження в Україні стандартів, норм та принципів НАТО, та підкреслив важливість вже ухвалених безпекових документів, зокрема, закон про оборонні закупівлі, закон про розвідку, стратегію нацбезпеки, закон про Бюро економічної безпеки тощо.
Також віцеспікер нагадав, що через пандемію COVID-19 в Києві не відбулася запланована на 2020 рік сесія парламентської асамблеї НАТО, котру перенесли на травень 2022 року.
"На 2021 рік парламентом запланований розгляд 40 законопроєктів, що допоможуть прокласти країні шлях до ЄС та НАТО. Втім, за підрахунками колег, таких нормативних актів має бути понад 60, – заявив Стефанчук. – Тому необхідно запровадити в Раді дні європейської та євроатлантичної інтеграції, та кожного пленарного тижня розглядати 3-4 законопроєкти, котрі пришвидшать рух України до Європи та НАТО".
Раніше Стефанчук пояснив, які міни сповільненої дії можуть бути закладені у закон про референдум. Також віцеспікер розповів, чи можна закон про мову виносити на всенародний референдум.
У Російській Федерації відреагували на масовану нічну атаку по Україні черговою заявою, яку в Києві назвали відверто цинічною.
Україна звертається до міжнародних організацій і партнерів із вимогою негайної та рішучої реакції на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який спричинив пошкодження одного з найважливіших духовних і культурних центрів країни.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі в Києві, назвавши його одним із найсерйозніших злочинів проти християнської культурної спадщини.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про необхідність переходу до активніших дій на полі бою та перехоплення стратегічної ініціативи у війні проти Росії. За його словами, українська армія має не лише стримувати противника, а й створювати умови для власних наступальних операцій.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп можуть провести переговори під час робочої зустрічі лідерів «Групи семи». Очікується, що розмова двох політиків буде присвячена війні Росії проти України, міжнародній підтримці Києва та подальшим дипломатичним крокам.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп можуть провести переговори під час робочої зустрічі лідерів «Групи семи». Очікується, що розмова двох політиків буде присвячена війні Росії проти України, міжнародній підтримці Києва та подальшим дипломатичним крокам.
Народний депутат і секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко заявив, що ситуація на фронті залишається складною, попри окремі позитивні зміни для Сил оборони України.
Російський лідер Володимир Путін почав обережніше говорити про ситуацію на фронті, визнаючи, що війська РФ не досягають бажаних темпів просування.
Міністерство закордонних справ України спростувало твердження про нібито розробку Києвом біологічної зброї та заявило, що подібні звинувачення не мають під собою доказової бази.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Європа не може ігнорувати роль України у формуванні нової системи континентальної безпеки, адже саме український досвід протистояння російській агресії може стати ключовим фактором захисту держав регіону від майбутніх загроз.
У Російській Федерації відреагували на масовану нічну атаку по Україні черговою заявою, яку в Києві назвали відверто цинічною.
Україна звертається до міжнародних організацій і партнерів із вимогою негайної та рішучої реакції на російський удар по Києво-Печерській лаврі, який спричинив пошкодження одного з найважливіших духовних і культурних центрів країни.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російський удар по Києво-Печерській лаврі в Києві, назвавши його одним із найсерйозніших злочинів проти християнської культурної спадщини.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про необхідність переходу до активніших дій на полі бою та перехоплення стратегічної ініціативи у війні проти Росії. За його словами, українська армія має не лише стримувати противника, а й створювати умови для власних наступальних операцій.