ЄСПЛ ухвалив рішення у справі про окупацію Донбасу
Європейський суд з прав людини виніс рішення у першій справі про окупацію Росією території України. Планується, що рішення оголосять 25 січня.
Про написала у Facebook уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко. "Справа "Україна та Нідерланди проти Росії" за заявами №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20 стосується адміністративної практики порушень Росією прав людини на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей з 2014 року, у тому числі і збиття Малайзійського боїнга МН17 у 2014 році", - нагадала Сокоренко.
За її словами, рішення у так званій справі по Донбасу, першій справі щодо захоплення РФ східної частини України у 2014 році, коли Росія фактично розпочала війну, оголосять 25 січня. "Як юрист, що веде цю справу з 2014 року та знаю скільки зусиль було покладено в цю справу, яку доказову базу Україна подала і які аргументи були у Росії у відповідь - можу сказати - ЄСПЛ перейде до розгляду справи по суті", - зазначила вона.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.
Європейська система захисту від балістичних ракет FREYJA може стати реальністю вже протягом наступних 12 місяців.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував нові заяви польського керівництва щодо українських громадян призовного віку, наголосивши, що питання мобілізації та захисту держави залишається внутрішньою справою України.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Понад два десятки держав уже погодили спільний механізм розгортання міжнародного контингенту в Україні після досягнення режиму припинення вогню.
Франція розглядає можливість суттєво поглибити військово-технічне співробітництво з Україною, яке передбачає не лише передачу сучасних багатоцільових винищувачів Rafale, а й надання ліцензій для розвитку їхнього виробництва та обслуговування.
Наступний опалювальний сезон може знову стати серйозним випробуванням для України через високу ймовірність нових російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Україна потребує щонайменше 300 сучасних ракет для посилення протиповітряної оборони, щоб ефективніше захищати міста від російських балістичних і крилатих ракет.