Генсек НАТО Столтенберг підтримав удари по території РФ з F-16
Генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг підтримує, аби Україна завдала удари по території Російської Федерації з винищувачів F-16, коли вони прибудуть до України.
Про це Столтенберг сказав на брифінгу в Брюсселі на початку зустрічі міністрів оборони країн-членів Альянсу. Зокрема, у нього запитали, чи буде до кінця літа підготовлено достатню кількість українських пілотів для F-16 і чи треба надати дозвіл на завдання ударів по території Росії з цих літаків.
Як сказав Столтенберг, союзники Альянсу наполегливо працюють разом з Україною з підготовки пілотів та технічного персоналу, аби мати можливість підтримувати технічне обслуговування. "Вони наполегливо працюють, аби зробити це якомога скоріше. Я буду обережним у називанні будь-яких конкретних термінів. Але це велика справа. Докладається багато зусиль", - сказав Столтенберг.
Генеральний секретар нагадав, що працюють навчальні центри, у тому числі у Румунії. Він запевняє, що усе робиться максимально швидко, але це не стане функціональним, поки не буде безпеки і захисту.
Водночас, за його словами, різні союзники запровадили різні обмеження на застосування їхнього озброєння, але він вітає той факт, що деякі союзники послабили обмеження стосовно ураження військових об'єктів на території РФ. "Ми маємо розуміти, що відбувається. Це агресивна війна. Росія напала на Україну. І це кричуще порушення міжнародного права. Відповідно до міжнародного права, Україна має право на самооборону, і право на самооборону також включає нанесення ударів по законних військових цілях на території агресора, Росії. Якби вони не були здатними цього робити, тоді ми би просили їх намагатися обороняти себе, відстоювати право на самооборону з одною рукою, зв'язаною за спиною", - наголосив Столтенберг.
Він додав, що самооборона - це не ескалація, а право, закріплене у Статуті ООН. "Ми маємо право допомогти Україні відстояти право, і роблячи це, союзники не стають стороною конфлікту", - уточнив Столтенберг.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.