Гончарук закликав голову МЗС Естонії посилити протидію Північному потоку-2
Сьогодні, 4 листопада, прем’єр-міністр України закликав міністра закордонних справ Естонії посилити протидію Північному потоку-2.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час двосторонньої зустрічі закликав міністра закордонних справ Естонської Республіки Урмаса Рейнсалу посилити протидію Північному потоку-2, у тому числі через скоординовані дії членів-країн ЄС та НАТО.
"Важливо, аби держави-члени ЄС пояснювали своїм громадянам негативні наслідки Північного потоку-2 для енергетичної безпеки Європи", – заявив Гончарук.
У відповідь міністр закордонних справ Естонії відзначив важливість порушеного питання та погодився щодо необхідності скоординувати дії для протидії будівництву потоку. Він наголосив на тому, що Естонія буде активно відстоювати українську позицію в питаннях незаконної анексії Російською Федерацією півострова Крим та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей задля відновлення українського суверенітету та територіальної цілісності.
Пан Рейнсалу зазначив, що Естонія підтримує "єдність євроатлантичного простору від Вашингтона до Києва – простору, в межах якого країни би могли тісно співпрацювати в політичній та економічній площинах".
Крім цього, сторони обговорили низку інших питань.
Зокрема, Олексій Гончарук зазначив, що одним із пріоритетів українського Уряду є запуск роботи Оціночної місії ЄС в частині технічних регламентів, аби розпочати обговорення Угоди АСАА (Угоди про відповідність і прийнятність промислової продукції) – так званого промислового безвізу.
Сторони також висловили бажання продовжити співпрацю в посиленні української системи кібербезпеки, впровадженні ІТ-технологій в розбудову інфраструктури, зміцненні державних інститутів.
Нагадаємо, 1 листопада Олексій Гончарук повідомив, що уряд відстоює українські інтереси в перемовинах про транзит газу.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.