Гончарук закликав голову МЗС Естонії посилити протидію Північному потоку-2
Сьогодні, 4 листопада, прем’єр-міністр України закликав міністра закордонних справ Естонії посилити протидію Північному потоку-2.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час двосторонньої зустрічі закликав міністра закордонних справ Естонської Республіки Урмаса Рейнсалу посилити протидію Північному потоку-2, у тому числі через скоординовані дії членів-країн ЄС та НАТО.
"Важливо, аби держави-члени ЄС пояснювали своїм громадянам негативні наслідки Північного потоку-2 для енергетичної безпеки Європи", – заявив Гончарук.
У відповідь міністр закордонних справ Естонії відзначив важливість порушеного питання та погодився щодо необхідності скоординувати дії для протидії будівництву потоку. Він наголосив на тому, що Естонія буде активно відстоювати українську позицію в питаннях незаконної анексії Російською Федерацією півострова Крим та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей задля відновлення українського суверенітету та територіальної цілісності.
Пан Рейнсалу зазначив, що Естонія підтримує "єдність євроатлантичного простору від Вашингтона до Києва – простору, в межах якого країни би могли тісно співпрацювати в політичній та економічній площинах".
Крім цього, сторони обговорили низку інших питань.
Зокрема, Олексій Гончарук зазначив, що одним із пріоритетів українського Уряду є запуск роботи Оціночної місії ЄС в частині технічних регламентів, аби розпочати обговорення Угоди АСАА (Угоди про відповідність і прийнятність промислової продукції) – так званого промислового безвізу.
Сторони також висловили бажання продовжити співпрацю в посиленні української системи кібербезпеки, впровадженні ІТ-технологій в розбудову інфраструктури, зміцненні державних інститутів.
Нагадаємо, 1 листопада Олексій Гончарук повідомив, що уряд відстоює українські інтереси в перемовинах про транзит газу.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
За даними ЗМІ, Москва перекинула тактичну ядерну зброю на білоруську територію, що стало першим випадком розміщення таких арсеналів за межами РФ з часів розпаду СРСР.
Президент заявив, що сили оборони будуть збільшені на Чернігівсько-Київському напрямку, а МЗС отримало доручення посилити дипломатичний тиск на Білорусь, яку Кремль може використати для нової агресії.
Президент заявив, що Кремль готує додаткові загрози з півночі та сходу, але Київ уже посилює оборону і проводить превентивні кроки, аби зірвати плани агресора.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.