Гончарук закликав голову МЗС Естонії посилити протидію Північному потоку-2
Сьогодні, 4 листопада, прем’єр-міністр України закликав міністра закордонних справ Естонії посилити протидію Північному потоку-2.
Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук під час двосторонньої зустрічі закликав міністра закордонних справ Естонської Республіки Урмаса Рейнсалу посилити протидію Північному потоку-2, у тому числі через скоординовані дії членів-країн ЄС та НАТО.
"Важливо, аби держави-члени ЄС пояснювали своїм громадянам негативні наслідки Північного потоку-2 для енергетичної безпеки Європи", – заявив Гончарук.
У відповідь міністр закордонних справ Естонії відзначив важливість порушеного питання та погодився щодо необхідності скоординувати дії для протидії будівництву потоку. Він наголосив на тому, що Естонія буде активно відстоювати українську позицію в питаннях незаконної анексії Російською Федерацією півострова Крим та тимчасової окупації окремих районів Донецької та Луганської областей задля відновлення українського суверенітету та територіальної цілісності.
Пан Рейнсалу зазначив, що Естонія підтримує "єдність євроатлантичного простору від Вашингтона до Києва – простору, в межах якого країни би могли тісно співпрацювати в політичній та економічній площинах".
Крім цього, сторони обговорили низку інших питань.
Зокрема, Олексій Гончарук зазначив, що одним із пріоритетів українського Уряду є запуск роботи Оціночної місії ЄС в частині технічних регламентів, аби розпочати обговорення Угоди АСАА (Угоди про відповідність і прийнятність промислової продукції) – так званого промислового безвізу.
Сторони також висловили бажання продовжити співпрацю в посиленні української системи кібербезпеки, впровадженні ІТ-технологій в розбудову інфраструктури, зміцненні державних інститутів.
Нагадаємо, 1 листопада Олексій Гончарук повідомив, що уряд відстоює українські інтереси в перемовинах про транзит газу.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.