Гройсман запропонував Зеленському дати главі МЗС "перепочинок"
У прямому ефірі на українському телеканалі прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що главі МЗС Павлу Клімкіну необхідна відпустка, яку він зобов'язується підписати.
"Президент нехай звернеться до міністра закордонних справ Павлу Клімкіну і запропонує йому піти у відпустку на кілька місяців", — заявив Гройсман в ефірі телеканалу "1+1", зазначивши, що він таку заяву підпише.
Крім того Володимир Гройсман зазначив, що в даний момент він готовий зі свого боку
внести будь-яку кандидатуру на посаду першого заступника глави МЗС, який виконуватиме обов'язки міністра закордонних справ.
"Але цю кандидатуру нехай запропонує президент", — зазначив прем'єр.
В ефірі Гройсман також зазначив, що готовий на співпрацю з Зеленським і допомогою йому, хоча вони є представниками протилежні за політику українські партії.
Нагадаємо, що раніше, Володимир Гройсман в ході засідання уряду зазначив, що в Україні під його керівництвом буде проведений п'ятий перерахунок пенсій.
"Сьогодні (26 червня, — прим. АСПІ) ми приймемо чергове рішення про підвищення пенсій українським пенсіонерам, і мова йде саме про тих людей, які мають високий трудовий стаж, але з-за низьких зарплат отримали низькі пенсії. Як правило, це 1500-1600 грн. Сьогодні ми приймаємо рішення, що 2,5 млн українців отримають підвищення пенсій, і їх пенсія становитиме не менше 2,5 тис. грн", - зазначив прем'єр.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.