Кабмін не використав фору, що дала йому епідемія COVID-19, для підготовки охорони здоров'я, - Гройсман
Колишній голова уряду України Володимир Гройсман вважає, що Кабмін втратив час, який у нього було на підготовку до епідемії COVID-19. Час втрачено, заявив Гройсман у прямому ефірі програми "Народ проти" на телеканалі "Україна 24".
Експрем'єр-міністр повідомив в ефірі, що деяка частина так званого коронавірусного фонду була використана не за цільовим призначенням. Гройсман повідомив, що на підготовку до осіннього удару COVID-19 було 6 місяців.
"Тут питання порятунку. Ми повинні оцінити реальну загрозу. У нас з березня було шість місяців, щоб підготуватися до зростання захворюваності. У нас немає ніякої другої хвилі. У нас перша не закінчилася!", - повідомив Гройсман.
Гройсман зазначив, що і сьогодні Україна робить менше тестувань, ніж у сусідніх країнах. Також він зазначив огріхи в забезпеченні лікарень і системах захисту.
"Зараз ми в 4 рази менше робимо тестів, ніж сусідні країни. А для того, щоб управляти процесом, треба швидко виявляти хворобу. І тут питання: а де у нас обладнання, системи захисту? Рівень реального забезпечення (лікарень) менше, ніж потрібно!", - сказав колишній прем'єр України.
Крім того, він категорично не згоден з розподілом коронавірусного фонду на сфери, які не мають до охорони здоров'я ніякого стосунку. Так, він зазначив, що не проти нових доріг, але він не розуміє, як половину фонду можна було в умовах епідемії направити на будівництво доріг.
"Як можна було сформувати COVID-фонд у 65 мільярдів і з них 35 мільярдів гривень відправити на дороги? Я не проти доріг. Але питання не в цьому. Важливо, щоб всі, хто їздить тими дорогами, були живі. І це питання не тільки МОЗ. Це питання уряду і особисто голови уряду. Він повинен 24/7 швидко ухвалювати рішення. Ми втратили час. Держава втратила контроль над епідемією", - повідомив Гройсман.
Гройсман підкреслив, що місцева влада в цей критичний період проявила більшу ефективність, ніж централізована. Він також звернув увагу на те, що доходи місцевих бюджетів зросли в чотири рази завдяки децентралізації, але питання охорони здоров'я лежить головним чином на державі.
"Я давно звертався і говорив: створіть тримісячний запас лікування, обладнання! Що потрібно зробити зараз? По-перше, розширити можливості лабораторних досліджень. По-друге - забезпечити резерви і захистити лікарів", - повідомив експрем'єр-міністр.
У той же час головний санітарний лікар України Віктор Ляшко вважає, що зараз недоцільно вводити знову жорсткі карантинні обмеження. За словами Ляшка, за період жорсткого карантину, який був введений у березні, вдалося підготувати систему охорони здоров'я.
Крім того, керівник офісу Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні Ярно Хабіхт заявив, що вже в грудні цього року в Україні будуть фіксувати від 7 до 9 тисяч випадків COVID-19 в день. Він заявив, що в Україні досі спостерігається передача вірусу через соціальні зв'язки: сім'я, клас у школі, працівники одного відділу.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.