Конфіскація квартири без виклику в суд: що обіцяє новий законопроєкт боржникам за комуналку

У комітетах Ради розглядається законопроєкт, ініційований депутатами "Слуги народу". Як саме парламентарі хочуть захистити галузь житлово-комунального господарства, зробивши стягнення боргів за комуналку швидшим і жорсткішим, - розбиралося ASPI news. 

Міністерство розвитку громад та територій підтримало законопроєкт № 3613 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів за оплату житлово-комунальних послуг". Про це днями повідомила пресслужба міністерства.

За даними Держстату, станом на 1 травня українці заборгували за комуналку більш як 63 мільярди гривень. Йдеться про оплату за газ, електрику, опалення, постачання та відведення гарячої та холодної води, утримання будинків та прибудинкових територій, вивіз сміття. Левова частка боргів - це газ (25,6 мільярда гривень) та опалення і гаряча вода (20,5 мільярда гривень).

На думку авторів законопроєкту - депутатів фракції "Слуга народу" Михайла Лаби, Ігоря Кривошеєва та Анатолія Костюха, така заборгованість призводить до "дестабілізації роботи підприємств галузі". Законопроєкт має на меті "покращити фінансовий стан підприємств ЖКГ", багато з яких, зауважимо, - приватні. У документі є дві ключові позиції: обов'язкова реструктуризація боргу і спрощення порядку стягнення заборгованості.

Реструктуризація боргу за ЖКП

Перша позиція ніби-то й позитивна для споживача. Хоча реструктуризація боргу за комуналку передбачається і нинішнім законодавством, постачальник послуг, за які йому заборгували, міг і не погодитися на такий варіант або виставити занадто складні для боржника умови виплати. Принаймні, так стверджують автори законопроєкту. І пропонують зробити таку реструктуризацію обов'язковою та "розтягнути" її так, щоб щомісяця сума поточних платежів і сплати заборгованості не перевищувала 20-25% доходу боржника.

Період виплат може становити таким чином 5 років, а то й довше - залежно від суми боргу і доходів боржника. При цьому боржник має право отримувати від держави субсидію та інші пільги, - говориться у законопроєкті.

Примусове стягнення заборгованості

Друга позиція - повна "підводних каменів" для боржника. Якщо ви не домовитеся з постачальником послуг про реструктуризацію - вас чекає суд. Причому вас туди навіть не викликатимуть - все вирішать без вашої участі і поставлять перед фактом.

Так, боржники й раніше дізнавалися про рішення суду щодо стягнення майна одразу від судових приставів. Однак тепер для підприємств ЖКГ хочуть створити всі умови, щоб їм було вигідно подавати до суду за найменшу заборгованість, навіть ту, яка не вимагає стягнення майна. За подання позову вони НЕ сплачуватимуть судовий збір, - зазначено в законопроєкті.

Борг списуватимуть автоматично із зарплати боржника у розмірі 50% до повного його погашення. А якщо ви не маєте офіційного джерела доходу і заборгували більше, як за три місяці, - стягнення відбуватиметься за рахунок вашого майна, включно з квартирою і машиною.

Якщо борг ви сплачувати не будете, то на вас буде записуватися заборгованість, на суму якої щодня нараховуватимуть пеню. Загалом штраф може сягнути 100% суми боргу.

Більше того, боржників за ЖКП хочуть карати ще й по аналогії зі злісними неплатниками аліментів. Можуть не випускати за кордон, забороняти водити машину, відбирати права на зброю, ходити на полювання тощо - як вирішить суд. 

Що про це думають експерти

Ідею прирівняти боржників за комуналку до злісних неплатників аліментів жорстко розкритикував юрист, директор аналітико-дослідницького центру "Інститут міста" Олександр Сергієнко у виданні "Дзеркало тижня". За його словами, прирівнювати борги перед державою до боргів у двосторонньому договорі з юрособою - це "правове невігластво і некомпетентність". А штрафи на борг мають на меті просто змусити боржників укласти договори на реструктуризацію до 1 жовтня 2020 року, - заявив фахівець.

Крім того, на думку Сергієнка, такі репресії проти боржників за комуналку економічно невиправдані. Немає ніякого державницького сенсу Раді ухвалювати "драконівське законодавство". Рівень оплати за комуналку населенням в останні роки становить 80-90% - навіть з урахуванням кризи з неплатежами у 2016-2018 роках, коли стрімко зросли ціни на газ. І такий рівень неплатежів не може призвести до банкрутства підприємств-постачальників: ще у радянські часи у тарифи закладався рівень платежів не 100, а 95%. А нинішні комунальники не дурніші за радянських, - зауважив Олександр Сергієнко.

На думку економічного експерта Олексія Куща, цей законопроєкт хочуть ухвалити лише заради виконання Меморандуму з МВФ. Мовляв, там є тезис щодо розробки ефективного інструменту стягнення платежів з домогосподарств. 

А от експерт з ЖКГ Андрій Нікончук заявив, що такий закон слід би було приймати не самостійно, а в пакеті законопроєктів, спрямованих на захист прав споживачів цих самих послуг ЖКГ від свавілля монополістів. Адже 95% скарг на неякісні послуги - це скарги на послуги постачальників ЖКГ, і щоб забезпечити виконання ними своїх зобов'язань, в Україні потрібно створити житлово-комунальну інспекцію та профільну судову експертизу. "Інакше нам і далі зможуть приписувати казкові платежі - а ми не зможемо захищатися", - заявив Нікончук.

Нагадаємо, ASPI news повідомляло, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив: МВФ не висував до України вимог щодо підвищення пенсійного віку чи збільшення тарифів на теплову чи електричну енергію. Також повідомлялося, на яких умовах Україна отримала мільярдний кредит від Міжнародного валютного фонду.