"Конституційний суд не може бути покараний за свої рішення": Венеціанська комісія оприлюднила висновки щодо конституційної кризи в Україні
У висновках Венеційської комісії щодо ситуації навколо рішень Конституційного суду України, не підтримала ідею про розпуск КСУ. Така позиція обумовлена тим, що КСУ "не може бути покараний за свої рішення, але його робота може бути поліпшена".
Венеційська комісія пропонує реформувати КСУ, але не розпускати його. Відповідний висновок оприлюднено напередодні на сайті Венеційської комісії.
"Політичним органам не повинно бути дозволено припиняти повноваження окремих суддів Конституційного суду (за винятком процедури імпічменту, якщо це встановлено в Конституції) або всього складу суду в сукупності. Парламент також не повинен блокувати діяльність Конституційного суду за допомогою фінансового тиску, процедурних перешкод або аналогічних зусиль. Це було б серйозним порушенням верховенства закону і конституційних принципів поділу влади та незалежності судової влади", - сказано у висновку комісії.
Також уточнюється, що в демократичній правовій державі критика рішень конституційного суду допустима, але особи, що займають державні посади, повинні проявляти стриманість у своїй критиці. Скасування рішення Конституційного суду і звільнення всіх його суддів було б неконституційним і суперечило б "верховенству закону".
"Як зазначено в спільному листі президентові Венеціанської комісії та ГРЕКО, скасування рішення Конституційного суду і звільнення всіх його суддів було б неконституційним і суперечило б верховенству закону. Конституційний суд не може бути "покараний" за свої рішення, але його роботу можна поліпшити", - йдеться в документі.
Нагадаємо, в жовтні Конституційний Суд визнав неконституційною норму про кримінальну відповідальність чиновників за недостовірне декларування. Також ASPI news повідомляло, що Верховна Рада повернула кримінальну відповідальність за недостовірне декларування чиновниками та суддями, але в непристойно м'якій формі.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.