Корупційні ризики грального бізнесу: чи отримає держбюджет обіцяні 4 мільярди гривень

У червні 2020 року депутати від "Слуги народу" винесли на обговорення законопроєкт про відсутність оподаткування виграшів у азартні ігри. Втім 22 вересня на сайті ВР з'явилася інформація про те, що парламентський Комітет з питань антикорупційної політики вбачає у запропонованій ініціативі корупційні ризики – ASPI news вирішило детальніше розібратися у питанні. 

Як відомо, доцільність ухвалення закону про легалізацію азартних ігор активно обговорювалась у суспільстві та серед народних обранців. Навіть представники монобільшості вагалися – зокрема, депутатка від "Слуги народу" Ірина Верещук, яка не проголосувала за законопроєкт у першому читанні, але підтримала у другому, у коментарі нашому виданню зазначала, що закон про гральний бізнес в Україні не ідеальний і може містити корупційні ризики – зокрема, у формуванні складу Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей. 

Законопроєкт про відсутність оподаткування виграшів був поданий депутатами "СН" до ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу і ще не виносився на голосування парламенту. У пояснювальній записці обгрунтування звільнення від оподаткування на доходи фізичних осіб та військових зборів аргументується тим, що це стимулюватиме інвесторів та забезпечить вихід грального бізнесу з тіні, адже в Україні встановлена дуже висока вартість ліцензії – 2 мільйони доларів на рік для Києва та 1 мільйон гривень для інших областей України.  

Втім, як відомо, Комітет з питань антикорупційної політики визнав неоподаткування виграшів фізичних осіб від азартних ігор і лотерей таким, що сприяє виникненню корупційних ризиків, оскільки може легалізувати незаконні доходи.

Правниця і депутатка Верховної Ради VIII скликання Тетяна Острікова ще в липні на своїй Facebook-сторінці проаналізувала можливий дохід держави від азартних ігор. Острікова запевнила, що держава не отримає обіцяних 4 мільярди, як це раніше заявлялося.

"По-перше, від податку на доходи фізичних осіб виграші гравців звільнили. А саме цей податок йде в місцеві бюджети та витрачається на потреби громад! По-друге, спеціального податку на гральний бізнес (GGR), ставка якого застосовується до валового доходу казино (загальна сума всіх ставок мінус сума отриманих виграшів) в законопроекті на перші роки не вводиться взагалі. Залишається звичайний податок на прибуток, але зібрати його з діяльності гральних закладів малореально, бо вони легко маніпулюють прибутками, адже є інструменти виграшів та програшів. Тож збору податків не буде – бо реального оподаткування не запроваджується. 

Стверджують депутати, що треба інвестора приваблювати, а також, начебто, або податки великі і ліцензії на гральну діяльність дешеві, або ж навпаки – ліцензії дорогі і податки низькі. Наші обрали свій варіант – ліцензії начебто дорогі, але не надто, а податків фактично не буде.

Проте, надходження від продажу ліцензій теж не сягнуть 4 млрд. грн. Якщо допустити, що в Києві протягом 1 року відкриється по 1 виду кожної ліцензованої діяльності, то вийдуть приблизно такі цифри:

Казино - 56 млн. грн. у рік; 
Онлайн-казино - 6 млн. грн. в рік, але до впровадження онлайн-моніторингу вартість ліцензії в трикратному розмірі - 18 млн. грн. у рік;
Зал гральних автоматів - 7 млн. грн. рік;
Букмекерська діяльність - 28 млн. грн. рік, але помножити на 3 - 84 млн. грн. у рік;
Покер в Інтернеті - 5 млн. грн. у рік
Ви бачите обіцяні 4,5 мільярди? Я - ні!"