Крим і битва в Чорному морі стануть центром тяжіння війни – Зеленський
Президент Володимир Зеленський вважає, що в 2024 році Крим і пов'язана з ним битва в Чорному морі стануть центром тяжіння війни.
Таке Зеленський сказав в інтерв’ю The Economist. Як пише видання, Зеленський мало говорить про те, чого Україна може досягти у 2024 році, зазначаючи, що витік інформації перед контрнаступом минулого літа допоміг Росії підготувати свою оборону. Але якщо він і хоче щось сказати, то це те, що Крим і пов'язана з ним битва в Чорному морі стануть центром тяжіння війни.
За словами Зеленського, ізоляція окупованого Криму і послаблення російського військового потенціалу там "надзвичайно важлива для нас, тому що це спосіб зменшити кількість атак із цього регіону".
Президент переконаний, що успішна операція стала б "прикладом для світу", а також мала б великий ефект всередині Росії – втрата центрального елементу кремлівської пропаганди показала б, що "тисячі російських офіцерів загинули лише через амбіції Путіна".
Але Зеленський говорить, що швидкість будь-якого успіху залежатиме від військової допомоги, яку Україна отримає від західних партнерів. Він попросив надати Україні "Taurus" – крилату ракету німецького виробництва дальнього радіусу дії з можливістю вибуху глибоко всередині цілі. Це могло б дозволити Україні знищити Керченський міст, фактично ізолювавши Кримський півострів від Росії, пише видання. "Росія повинна знати, що для нас це військовий об'єкт", – підкреслив Зеленський.
За словами президента, його найближчим завданням у сухопутній війні буде "захистити схід, врятувати ці дуже важливі міста України, східні та південні, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв", а також захистити критично важливу інфраструктуру України.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.