Крим і битва в Чорному морі стануть центром тяжіння війни – Зеленський
Президент Володимир Зеленський вважає, що в 2024 році Крим і пов'язана з ним битва в Чорному морі стануть центром тяжіння війни.
Таке Зеленський сказав в інтерв’ю The Economist. Як пише видання, Зеленський мало говорить про те, чого Україна може досягти у 2024 році, зазначаючи, що витік інформації перед контрнаступом минулого літа допоміг Росії підготувати свою оборону. Але якщо він і хоче щось сказати, то це те, що Крим і пов'язана з ним битва в Чорному морі стануть центром тяжіння війни.
За словами Зеленського, ізоляція окупованого Криму і послаблення російського військового потенціалу там "надзвичайно важлива для нас, тому що це спосіб зменшити кількість атак із цього регіону".
Президент переконаний, що успішна операція стала б "прикладом для світу", а також мала б великий ефект всередині Росії – втрата центрального елементу кремлівської пропаганди показала б, що "тисячі російських офіцерів загинули лише через амбіції Путіна".
Але Зеленський говорить, що швидкість будь-якого успіху залежатиме від військової допомоги, яку Україна отримає від західних партнерів. Він попросив надати Україні "Taurus" – крилату ракету німецького виробництва дальнього радіусу дії з можливістю вибуху глибоко всередині цілі. Це могло б дозволити Україні знищити Керченський міст, фактично ізолювавши Кримський півострів від Росії, пише видання. "Росія повинна знати, що для нас це військовий об'єкт", – підкреслив Зеленський.
За словами президента, його найближчим завданням у сухопутній війні буде "захистити схід, врятувати ці дуже важливі міста України, східні та південні, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Херсон, Миколаїв", а також захистити критично важливу інфраструктуру України.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.